Камілла КИСІЛЬ: «Ця книжка нагадує моє життя»

Книги існують лише тоді, коли є читач. В його свідомості твір письменника оживає, наче фігурки ляльок від майстерних рухів ляльковода.  А коли ці читачі виходять на зворотній зв’язок, відбувається магія, особливий енергообмін, від якого стає затишно.
Перший лист прилетів із Краматорська від Камілли КИСІЛЬ (учасниці конкурсу «Літні читання 2017») для Олі Купріян, авторки повісті «Солоні поцілунки».

Авторка листа — Камілла Кисіль — учениця 8-б класу Краматорського НВК (ЗОШ І-ІІІст.№32-ДНЗ)

Шановна пані Ольго!
Знаєте, коли побачила в шкільній бібліотеці книгу «Солоні поцілунки», мій погляд спочатку зупинився на прикольній обкладинці. Довго розмірковувала, для чого там намальовано купу різноманітних жіночих прикрас й інших причандаль: червона сукня, сучасні сережки у вигляді флешок, пляшка шампанського, браслет, один босоніжок, святковий букет квітів, цигарки, листівка, валіза, подарунок. Зацікавившись, спершу припустила, що це «для гарності такої», а коли прочитала книгу, зрозуміла, що все це – речі маленького індивідосвіту, який створили Ви. Збентежило тільки зображення презерватива, що, думаю, може трохи відштовхнути деяких підлітків від читання книги, адже всі реагують на такі речі по-різному. Проте, думаю, це такий спеціальний хід, щоб якусь частину дітей навпаки зацікавити й залучити до читання.

Розпочавши читати повість, усвідомила, що вона нагадує моє життя: майже всі життєві ситуації головної героїні Мілки такі знайомі. Особливо на сторінках, де йшлося про болісне переживання розлучення батьків, вибір хлопців. У мене це теж було, то читала з цікавістю. До того ж, моя подруга Уляна навіть виглядає як Таня, а мене мої друзі називають Мілкою =).

Мені дуже сподобалися «Солоні поцілунки», повість справді написана наче для мене. Останнім часом трохи розчарувалась у книжках, довго не могла знайти щось до душі. Якби в нашій шкільній бібліотеці було більше таких сучасних та цікавих книжок, багато учнів почали би знову читати книги з задоволенням.

Ця книга – зв’язок зі світом, де проходить життя моїх ровесників – Богдана, Сашка, Мілки та Тані. Захотілося намалювати Мілку в її улюбленій сукні кольору кохання та в сережках із обкладинки. Надсилаю його вам. Сподіваюсь, Вам мій малюнок сподобається.

Ілюстрація до книги «Солоні поцілунки» від юної читачки

А ще хочу, щоб історія мала продовження. Бо не втрачаю надії, що з’являться  книги, після прочитання яких усередині стає так легко, казково. Це відчуття хочеться відчувати знову і знову.

Як добре, що все-таки є книги, які хочеться читати! Бажаю пані Ользі побувати ще не в одному підлітковому всесвіті та обов’язково розповісти нам про вихор емоцій і відчуттів у них!

З повагою,
вже ваша шанувальниця,
Камілла Кисіль

P.S. Якщо Ви теж маєте що сказати письменнику чи хочете висловити враження про книгу — надсилайте свої листи на адресу superbookacademia@gmail com із позначкою «лист автору».

Поділитися: