Сучасна українська проза. Постмодерний період. 2-ге видання (“Академія”)

Харчук Р. Б.

Тип видання – навчальний посібник
Рік видання – 2011
Обсяг – 248 сторінок
Формат – 135×206 мм (84х108/32)
Оправа – 7 (тверда, ламінована)

Поділитися:   

Опис

У навчальному посібнику йдеться про особливості розвитку сучасної української прози з огляду на такі її естетичні орієнтації, як неопозитивізм, неомодернізм, передпостмодерні явища, постмодернізм, феміністичне письмо, альтернативне самовираження, різноманітні межові стильові явища. Розкрито також зміст літературно-естетичної дискусії про постмодернізм і його особливості в українському письменстві. Аналіз творчості найпомітніших у цьому часі прозаїків поєднано із розкриттям домінантних ознак стильових течій, які вони представляють. Деякі актуальні положення і факти уточнено в короткому літературознавчому словнику-довіднику.

Адресований студентам-філологам, аспірантам, учителям середніх навчальних закладів. Прислужиться зорієнтованим на здобуття філологічного фаху учням і всім небайдужим до літературної проблематики.

Резонанс

Костянтин Родик: Як читати книжки? Критики про ієрархії та фінансовий успіх

Роксана Харчук: Мене дратує дешевий епатаж, щенячий захват своєю молодістю…

 

Зміст

1. Український варіант постмодернізму

Українська дискусія про постмодернізм
Періодизація постмодерного періоду в сучасній українській літературі.
Неопозитивізм, неомодернізм, постмодернізм — провідні її естетичні орієнтації

2. Покоління «батьків» і межові явища у традиційній стилістиці

Неопозитивізм і неонародництво в сучасній українській прозі
Творчість Валерія Шевчука 90-х років ХХ ст.: між модернізмом і неопозитивізмом
Марія Матіос: між традицією і стилізацією

3. Неомодернізм у сучасній українській прозі

Неомодерний стиль як компенсація розгромленого українського модернізму
В’ячеслав Медвідь — «бібліотекар, який пише без початку і кінця»
Євген Пашковський — «Це буквально вулкан»
Олесь Ульяненко — «Його правда — завжди нищівна»
Степан Процюк — «Письменник периферії, зубожілої провінції»

4. Передпостмодерні явища у сучасній українській прозі

Літературний андеграунд за тоталітарних умов
Володимир Діброва — письменник «задушеного покоління»
Богдан Жолдак — автор прози, написаної суржиком
Лесь Подерв’янський — «творець мінус-культури»
Юрій Винничук — батько «чорного» гумору в українській літературі

5. Стильові особливості прози представників «станіславівського феномену»

«Станіславівський феномен» — найпомітніше явище українського постмодернізму
Юрій Андрухович — «Орфей хронічний»
Юрко Іздрик — писання як «акт автопсихотерапії»
Тарас Прохасько: ботанік, який став письменником

6. Феміністичний дискурс сучасної української прози

Особливості жіночого письма
Оксана Забужко — авторка першого українського бестселера
Євгенія Кононенко — три в одному: детектив, соціально-психологічний роман, гендерний есей

7. Найновіша підлітково-дитяча літературна альтернатива

Альтернатива як спосіб самовираження молодих українських письменників
Сергій Жадан — «Вічний Підліток»
Ірена Карпа — дівчинка, яка не бажає бути скромною
Любко Дереш — чудесне «дитя»
Світлана Поваляєва — мізантропія як форма протесту
Таня Малярчук — «екзальтована казкарка»

Дещо про все і всіх
Короткий словник-довідник