|  |
Коментарі (1)
Анотація
Інтерв'ю з авторкою
У навчальному посібнику йдеться про особливості розвитку сучасної української прози з огляду на такі її естетичні орієнтації, як неопозитивізм, неомодернізм, передпостмодерні явища, постмодернізм, феміністичне письмо, альтернативне самовираження, різноманітні межові стильові явища. Розкрито також зміст літературно-естетичної дискусії про постмодернізм і його особливості в українському письменстві. Аналіз творчості найпомітніших у цьому часі прозаїків поєднано із розкриттям домінантних ознак стильових течій, які вони представляють. Деякі актуальні положення і факти уточнено в короткому літературознавчому словнику-довіднику.
Адресований студентам-філологам, аспірантам, учителям середніх навчальних закладів. Прислужиться зорієнтованим на здобуття філологічного фаху учням і всім небайдужим до літературної проблематики.
Зміст
1. Український варіант постмодернізму
Українська дискусія про постмодернізм. Періодизація постмодерного періоду в сучасній українській літературі. Неопозитивізм, неомодернізм, постмодернізм — провідні її естетичні орієнтації.
2. Покоління «батьків» і межові явища у традиційній стилістиці
Неопозитивізм і неонародництво в сучасній українській прозі. Творчість Валерія Шевчука 90-х років ХХ ст.: між модернізмом і неопозитивізмом. Марія Матіос: між традицією і стилізацією.
3. Неомодернізм у сучасній українській прозі
Неомодерний стиль як компенсація розгромленого українського модернізму. В’ячеслав Медвідь — «бібліотекар, який пише без початку і кінця». Євген Пашковський — «Це буквально вулкан». Олесь Ульяненко — «Його правда — завжди нищівна». Степан Процюк — «Письменник периферії, зубожілої провінції».
4. Передпостмодерні явища у сучасній українській прозі
Літературний андеграунд за тоталітарних умов. Володимир Діброва — письменник «задушеного покоління». Богдан Жолдак — автор прози, написаної суржиком. Лесь Подерв’янський — «творець мінус-культури». Юрій Винничук — батько «чорного» гумору в українській літературі.
5. Стильові особливості прози представників «станіславівського феномену»
«Станіславівський феномен» — найпомітніше явище українського постмодернізму. Юрій Андрухович — «Орфей хронічний». Юрко Іздрик — писання
як «акт автопсихотерапії». Тарас Прохасько: ботанік, який став письменником.
6. Феміністичний дискурс сучасної української прози
Особливості жіночого письма. Оксана Забужко — авторка першого українського бестселера. Євгенія Кононенко — три в одному: детектив, соціально-психологічний роман, гендерний есей.
7. Найновіша підлітково'дитяча літературна альтернатива
самовираження молодих українських письменників. Сергій Жадан — «Вічний Підліток». Ірена Карпа — дівчинка, яка не бажає бути скромною. Любко Дереш — чудесне «дитя». Світлана Поваляєва — мізантропія як форма протесту. Таня Малярчук — «екзальтована казкарка».
Дещо про все і всіх
Короткий словник-довідник
Також:
|
