У монографії розкрито сутнісні ознаки художньо вираженого національного розуміння на основі вивчення літературної практики витлумачення національного сенсу способів людського існування в поезії Т. Шевченка, Є. Маланюка, Л. Костенко. Проаналізовано специфіку розвитку українського художньо-герменевтичного мислення як глибоконаціонального буттєво-історичного розуміння, теоретично окреслено іманентний українському буттю національно-екзистенціальний тип тезаурусу (передзнання).
Адресована літературознавцям, вчителям-словесникам, аспірантам, студентам, усім, хто цікавиться методологією сучасного українського літературознавства, тлумаченням нової української літератури.

ПОСТКОЛОНІАЛЬНИЙ MODUS INTERPRETATIO
ЛІТЕРАТУРНа ГЕРМЕНЕВТИКа І ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ПІДСТАВИ ЕКСПЛІКАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО СЕНСУ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІВ У ЛІТЕРАТУРІ. Герменевтика, літературна герменевтика, сенс. Герменевтика сенсу національного буття і її поетичне вивірення. Буття та екзистенція: проблема національного сенсу. Національне буття і художньо-літературний твір. Національна мова як дім буття і середовище сенсу. Поетичні досвіди Т.Шевченка,Є. Маланюка, Л.Костенко і проблема літературного пізнання національного сенсу екзистенціалів
РОЗВИТОК СМИСЛОВОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІВ У ПОЕЗІЇ Т.ШЕВЧЕНКА, Є.МАЛАНЮКА, Л.КОСТЕНКО.Структура екзистенціалів тут-буття персонажа як національної людини в поезії. Діахронне осягнення України як фундаментального буттєвого феномену в поезії Т.Шевченка, Є.Маланюка, Л.Костенко: інтерпретація екзистенціалів та структурування національного сенсу. Модус розуміння і відкривання національного сенсу туги, радості, жаху. Художня інтерпретація національного сенсу екзистенціалів літературної присутності (співбуття, турбота, підручне, часовість, історичність, доля, смерть, самість). Україна як буття і фундаментальний екзистенціал у класичній  українській поезії. Витлумачення свободи як сутності істини буття і як фундаментального екзистенціалу в поезії Т.Шевченка, Є.Маланюка, Л.Костенко. Художнє тлумачення Бога як трансцендентного буття. Інтерпретація держави як політичного дому національної екзистенції в поетичних досвідах Т.Шевченка, Є.Маланюка, Л.Костенко. Істина (неприхованість) як «істота буття» і сутність мистецтва. Мистецтво як джерело національної екзистенції в українській класичній поезії.
НАЦІОНАЛЬНО-ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ ТИП ТЕЗАУРУСУ В ПОЕЗІЇ Т.ШЕВЧЕНКА, Є.МАЛАНЮКА, Л.КОСТЕНКО. Конституювання національно-екзистенціальної перед-структури розуміння
(класично-герменевтичний тип). Онтологічно-герменевтичний тип національно-екзистенціального тезаурусу.
Замість висновків

	I ката, і героя він любив... МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ. Літературний портрет
	ДРАМА СВОБОДИ В МОДЕРНІЗМІ. Пророчі голоси драматургії Лесі Українки
	ДУХОВНА СИНЕРГЕТИКА РІДНОЇ МОВИ: Лінгвофілософські нариси
	Лісоруб у пустелі
	Твого ім’я не вимовлю ніколи
	Троянда ритуального болю.Роман про Василя Стефаника
	Український літературний європеїзм
	Код української літератури
	Шарітка з Рунгу. Біографічний роман про Ольгу Кобилянську