1387086375763

ЦІННОСТІ ОБ’ЄДНАНОЇ ЄВРОПИ (ВЦ «Академія»)

Щербакова Ю.

Рік видання — 2014
Обсяг — 208 стор.
Формат — 135×206 мм (84х108/32)
Оправа — 7 (тверда, ламінована)

Поділитися:   

Анотація

Монографія містить комплексний політологічний аналіз цінностей українського суспільства в контексті цінностей об’єднаної Європи. У дослідженні створено змістовий каркас спільних європейських цінностей, здійснено їх класифікацію, з’ясовано основні напрями їх еволюції, запропоновано сучасний узагальнений ціннісний політичний портрет українського суспільства. Крізь призму демократичного ідеалу визначено проблеми, окреслено перспективи та загальні тенденції трансформування національної ціннісної системи як передумови створення в Україні гармонійного ціннісного середовища.
Адресована політологам, історикам, усім, хто цікавиться феноменом цінностей, проблемами та перспективами Європейського Союзу та України.

Зміст

Вступ

1. Теоретико-методологічні засади дослідження цінностей об’єднаної Європи

1.1. Цінності як чинник політичної культури суспільства

1.2. Цінності як елемент політичної культури суспільства в
історико-політичному контексті

2. Праксеологічні засади екстраполяції цінностей об’єднаної Європи на політико-культурний простір сучасної України

2.1. Цінності об’єднаної Європи як елемент політичної
культури Європейського простору

2.2. Класифікація цінностей українського суспільства як
важливого складника політичної культури

2.3. Основні напрями практичного втілення демократичного
ідеалу в Україні

2.4. Перспективи подальшої трансформації цінностей
об’єднаної Європи і цінностей українського суспільства: проблеми співвідношення

Висновки
Післямова
Додатки
Література

Уривок із монографії («ЦІННОСТІ ОБ’ЄДНАНОЇ ЄВРОПИ» Щербакова Ю.) надано виключно для ознайомлення.
Копіювання будь-якої частини без погодження з видавництвами заборонено.

ВСТУП

Економіка й політика були ненадійними союзниками у процесі європейського об’єднання. З того моменту, як вугледобувна і сталеливарна промисловості злилися у спробі запобігти майбутнім війнам на континенті, «Європейський проект» часто керувався економічними інтересами для просування вперед. Тепер нові країни вступають до цього об’єднання переважно з політичних і геостратегічних мотивів. У чому причини цих змін і яку роль у них відіграють європейські цінності?
В Україні давно перестали вірити в те, що головна причина інтеграції в ЄС зумовлюється гаслом «Україна — європейська держава», і все більше пов’язують курс Києва «на Захід» з економічними інтересами українських та європейських бізнес-структур. Попри це європейці справедливо наголошують на необхідності проведення системних політико-правових та економічних перетворень в Україні з метою наближення до європейських стандартів та цінностей.
Водночас постають логічні запитання: що ми можемо запропонувати Європі та світу; яким є комплекс європейських цінностей, традицій та норм, які прагнемо впровадити? Перше запитання скеровує дослідження до аналізу стану всіх сфер суспільної життєдіяльності із зазначенням унікальних ресурсів, що формує портрет української держави. Друге — закладає необхідність комплексного дослідження, що охоплювало б опис та класифікацію європейських цінностей, які, зважаючи на багатовікову історію, здатні допомогти Україні у здійсненні демократичних реформ.
Перебуваючи в авангарді світового розвитку, Європа віками формувала цінності, які вже багато років є привабливими для країн, що не входять у її політичний, економічний і культурний простір. Ті цінності частково були закріплені Декларацією європейської ідентичності, прийнятою Європейським товариством (назва Європейського Союзу, коли він складався з дев’яти країн-учасниць) 1973 року в Копенгагені. Ідентичність Європи, згідно з цим документом, базувалась на спільній спадщині, в основу якої покладено такі цінності: ідентичне ставлення до життя, яке ґрунтується на думці про створення суспільства відповідно до потреб людей; принципи результативної демократії; рівність перед законом; соціальна справедливість і повага до людських прав. Але чи стали задекларовані політичні цінності реально втіленими цінностями об’єднаної Європи? Провал голосування за проект Конституції для Європи продемонстрував наявність суперечностей і конфліктів у внутрішній політиці Європейського Союзу.
У зв’язку з цим проблематика дослідження окреслюється такими контекстами. По-перше, в межах політологічного дискурсу набув поширення підхід до розуміння політичних цінностей як феномену, що стосується належного, а не дійсного стану речей і відображає мету, бажаний результат політичної діяльності, на відміну від цінностей політичного простору, які відображають специфіку вподобань, позицій та диспозицій, потреб та інтересів акторів політичного простору, які діють у реальному політичному вимірі та часі, акторів, постійну боротьбу за перерозподіл ресурсів «специфічних полів» (за П. Бурдьє, соціальне, політичне, економічне, культурне поле). Теоретичне вирішення цієї проблеми можливе через концептуалізацію поняття «цінності політичного простору».
По-друге, Копенгагенські критерії, які встановив Європейський Союз у контексті розширення на Схід (2004 р.), у науково-практичному європейському просторі асоціюються з його «спільними цінностями, які є орієнтиром для країн, в т. ч. України, що мають намір приєднатися до європейського співтовариства. Мультинаціональність і мультикультуральність європейської спільноти є рушіями постійного перегляду значення Європи та її спільних цінностей для всього світу. Особливої актуальності ця проблематика набула в останньому десятилітті. Отже, концептуалізацію та класифікацію понять «загальноєвропейські цінності» і «цінності об’єднаної Європи» є підстави вважати важливим науково-теоретичним і практичним завданням.
По-третє, на двадцять третьому році незалежності в Україні не подолано дефіцит науково обґрунтованих теоретичних робіт, які на основі всебічних досліджень створювали б політичний портрет українців, спираючись на визнані та узагальнені цінності українського суспільства і враховуючи їх трансформацію.
По-четверте, дослідження цінностей у динаміці крізь призму аналізу їх змінних властивостей у різний час породжує проблему прогнозування їх подальшої трансформації як соціального феномену. Водночас дослідження трансформації європейських цінностей закономірно підводить до необхідності аналізу перспектив Європейського Союзу як форми реалізації європейської єдності, до якої прагне приєднатися і Україна. Пропоноване дослідження окресленої проблематики спирається на напрацьоване науково-теоретичне підґрунтя. Його джерела можна поділити на кілька груп.
Першу групу становлять дослідження, в яких розкрито ті чи ті аспекти формування і функціонування європейських цінностей та європейської ідентичності включно з аналізом їх політичного складника (Ю. Габермаса, К. Гамільтона, Е. Гіденса, Г. Деланті, Л. Kaсісчке, С. Лукареллі, В. Магуна, Р. Мейна, Б. Нельсона, Дж. О’Саллівана, А. Пагдена, Л. Пассеріні та ін.).
У джерелах другої групи розкрито соціологічні, філософські, психологічні і політологічні інтерпретації сутності, природи і значення цінностей як феноменів соціального світу, а саме дослідження Ж. Бодріяра, Н. Смелзера, М. Шелера, Ф. Енгельса, К. Маннгейма, К. Маркса, К. Менгера, Є. Головахи, Н. Паніної, В. Тугарінова, М. Фрідлендера, К. Юнга та ін.
Третю групу становлять дослідження тих авторів, у яких розкрито політико-правовий аспект природи, сутності і значення цінностей: В. Бранського, П. Бурдьє, В. Горбатенка, С. Ніколаєнка, В. Пантіна, І. Попова, В. Храмової та ін.
Незважаючи на значні теоретичні надбання, в яких розкрито сутність і роль цінностей у політичній сфері життєдіяльності суспільства, сутності та класифікації політичних цінностей об’єднаної Європи, а також українського суспільства майже не приділено уваги. Це пов’язано з тим, що політичне об’єднання Європи відбувалося і відбувається надзвичайно дискусійно і проблематично. Складно та дискусійно проходить становлення політичного простору української держави. У зв’язку з цим виникає потреба в дослідженні та концептуалізації таких понять, як «політичний простір», «загальноєвропейські цінності», «західні цінності», «цінності політичного простору», «політичні цінності», «цінності об’єднаної Європи», «цінності українського суспільства».
У пропонованій монографії ми зосередились на такому важливому аспекті цінностей політичної культури суспільства, як особливості формування та функціонування європейської ідентичності та цінностей політичного простору об’єднаної Європи, а також аналізу можливостей долучення України до об’єднаного європейського політичного простору.
Здійснений автором аналіз дав змогу отримати певні результати. Зокрема, визначено сутність та зміст поняття «цінності політичного простору», запропоновано авторську інтерпретацію, згідно з якою встановлено відмінність понять «політичні цінності» та «цінності політичного простору». Політичні цінності відображають належний стан речей, мету, бажаний результат політичної діяльності, на відміну від цінностей політичного простору, які відображають специфіку вподобань, позицій, диспозицій, потреб та інтересів акторів політичного простору, акторів, які діють у реальному політичному вимірі та часі, акторів,
які ведуть постійну боротьбу за перерозподіл ресурсів специфічних полів (економічного, політичного, соціального, культурного);
Ми пропонуємо класифікацію цінностей об’єднаної Європи, критерії якої розроблено на основі даних «European Values Survey», «European Social Survey», «Eurobarometer», а також даних контент-аналізу «Договору, що запроваджує Конституцію для Європи», Лісабонського договору і методу якісного аналізу документів — Копенгагенських критеріїв.
На основі даних соціологічних опитувань, проведених в Україні, розроблено політичний ціннісний портрет українців, який характеризується такими рисами: низький рівень законослухняності — правовий нігілізм; поєднання бажання налагодити демократичний розподіл між гілками влади із ностальгією за авторитарною владною вертикаллю; сподівання на появу «сильного лідера», здатного виправити прорахунки минулих владних еліт та покращити ситуацію в країні; «прагнення до істотного підвищення добробуту всіх громадян» як консолідуюча ідея суспільства, помітний вплив ідеї «рівних прав і співіснування в межах однієї держави»; незначна кількість залучених до громадських, політичних та професійних організацій; етнічний та національний локалізм, помірний «універсалізм» та «космополітизм»; індивідуалізм особистий, не спрямований на вияв у громадській сфері тощо.
Ми намагалися удосконалити підходи до аналізу політичної культури суспільства через взаємоаналіз із такими поняттями, як «політичний простір», «політична комунікація», «цінності суспільства», «менталітет», «національний характер», «ідеологія», «політична свідомість», «мотиваційний комплекс (потреба — інтерес — цінність)», «норма соціальних реакцій».
Було застосовано механізм аналізу чинників демократизації політичної культури українського суспільства шляхом екстраполяції цінностей об’єднаної Європи на політичну культуру українського суспільства.
Запропоновано інструментарій подальших досліджень демократизації політичної культури українського суспільства, динаміки розвитку і трансформації цінностей українського суспільства, удосконалення політичного портрету українців та ідеологічних детермінант політичного вибору через систематизацію комплексу міжнародних, закордонних і вітчизняних соціологічних досліджень, статистичних даних реалій українського політичного життя;
При дослідженні теоретичного та практичного складників проблеми демократичного поступу України було проаналізовано загальні тенденції розвитку української держави з пролонгацією існуючих тенденцій на майбутнє, спираючись на існуючі статистичні показники (економічні, політичні, демографічні, культурні та релігійні) та дані соціологічних опитувань.
Проведене дослідження дало змогу визначити перспективи подальшої трансформації європейських цінностей у зв’язку з інституційною формою їх об’єктивації — Європейським Союзом, що спираються на події останніх років, які розгорталися у світі загалом та в Європі зокрема й відображені в нормативно-правових актах та періодичних виданнях, а також підтверджені статистичними даними.
Сформульовані висновки та положення створюють базу для подальшого розвитку політичної науки, зокрема політичної аксіології, поглибленого дослідження проблем стану і трансформації системи цінностей об’єднаної Європи та політичної культури українського суспільства. Ідеї дослідження можуть стати настановами та основою для проведення політико-правового, політико-культурного аналізу євроінтеграційних процесів в Україні. Завдяки своїй спрямованості на вирішення практичних проблем дослідження може стати корисним для суб’єктів влади, представників громадських організацій тощо. Його теоретичні положення можуть бути використані в роботі органів державного управління, що займаються інформаційно-аналітичною діяльністю.