П’ять днів книжкового фестивалю виправдали всі очікування. Організаторам – похвала й вдячність за професійну роботу, а читачам – за жвавий інтерес до книгоновинок і дискусій.

Видавці вкотре тішили новою літературою й стильними стендами. Цьогоріч змінилися і ми – окрім белетристики для дорослих, підлітків та юнацтва, презентували книги для читачів молодшого шкільного віку. А топи продажів показують, що серця читачів найвідчутніше підкоряє наша лінійка видань для підлітків та юнацтва.

“Мишоловка” Олени Рижко – довгоочікувана четверта книжка письменниці й експертки підліткового читання була лідером із перших днів. Можливості й ризики соцмереж, тонкощі стосунків сучасних тінейджерів і ситуації їхнього життя, що більше нагадують кіно, – саме про це повість, якою активно цікавилися і підлітки, і їхні батьки.

Другу сходинку посів “Король Даркнету”. Вочевидь, своїми історіями про стосунки в добу технологій Олена Рижко влучно влучила в ядро читацьких інтересів.

Новий роман Анатолія Дністрового “Б-52” – про чоловіка в кризі середнього віку, який живе в дохіпстерському Києві й маючи успішну кар’єру, все ж марить високим мистецтвом – ділить третю позицію зі збіркою оповідань для підлітків “Ще не в курсі, але…”. Обидві книги навіть мають деяку схожіть – у них незвичні типажі героїв, які маневрують між реальним і бажаним.

Минулоріч вибір читачів вивів дебютну підліткову книжку Олени Рижко в лідери продажів, втрималася “Дівчина з міста” і в цьогорічному топі.

“А маєте щось подібне? Це ж “Кайдашева сім’я» на новий манер!”, – із такими словами роман-колаж “Родаки” Дмитра Кешелі купували на подарунок. “Ого, заінтригували, беремо!”, – усміхалися ті, кому про “Родаків” прямо біля стенду розповідали нові шанувальники творчості закарпатського автора.

“Книжковий Арсенал” – простір, де вирують енергії, зароджуються нові ідеї й мотивації для їх втілення. Багато видавців звіряють своє бачення з читацьким, що допомагає краще побачити орієнтири майбутнього розвитку. Тішить, що читачі підмічають стильний дизайн обкладинок, шукають близькі їм типажі в творах, не бояться болючих чи незручних тем, а також не втрачають інтерес до навчальної літератури. Тож упевнено скажемо, що далі у “Видавничому центрі “Академія” будуть нові проекти – від динамічного підліткового фентезі до захопливого українського нон-фікшну. Між ними теж щось буде.

 

P.S. За світлини вдячні Кирилові Хованському й Марині Шевчук.