«Поцілунок був не останній»: читання книги без обкладинки

Читати твір, не бачачи обкладинки, – все одно що піти на побачення, не знаючи – з ким. Приблизно так почували себе букстаграмерки, які взяли участь у #книгоексперименті з повістю Оксенії Бурлаки «Поцілунок був не останній».

Усі вони отримали електронну версію книжки з палітуркою «Х», мали 14 днів на прочитання й ділилися своїми враженнями в інстаграмі за хештегом #читаннявсліпу. Ось що вони думали впродовж і після книгоексперименту:

Олександра Іващенко, учениця 10-го класу, м. Бердичів

Експеримент #читаннявсліпу мені дуже сподобався. Видавництво круто його організувало: все було чітко й зрозуміло, що також вплинуло на враження. Читати книгу про підлітків, не бачачи її обкладинки, – складне випробування для книголюба, який кайфує від оформлення книг. Незвично було братися за повість під обкладинкою «Х», бо люблю розмаїття кольорів, а тут – чорні літери на білому тлі. Однак «вхопилася» за анотацію, яка легко й невимушено ознайомила з темою повісті.

Головна несподіванка – я вгадала, якою буде обкладинка! Точно знала, що там буде закохана пара на даху, – все за сюжетом цієї цікавої повісті. Коли нарешті отримала книгу, зрозуміла, що дизайн перевершив усі мої очікування. Раніше в «Академії» не помічала книг із таким прекрасним оформленням. Кольорова гама, те, як зображені головні герої й дрібні деталі, що натякають на сюжет повісті, – це було як любов із першого погляду. Впевнена, «Поцілунок був не останній» точно приверне увагу покупців у книгарнях.

Марта Ланяк, учениця 11-го класу, м. Івано-Франківськ

Участь у такому експерименті була незвична, але дуже цікава. Дизайн обкладинки не надто впливає на мої враження про книгу. Та все ж розумію: якщо вона яскрава й цікава, то привертає увагу й створює ефект очікування. Під час читання повісті «Поцілунок був не останній» із обкладинкою «Х» вся моя увага була прикута до історії, а бажання десь підглянути «втаємничену» обкладинку все ж виникало частенько.

«Боялася, що буде якесь підліткове мило. На щастя, помилялася. Реально достойний український янг-едалт»

Дизайн книги крутий на всі 100%! Не очікувала такої гарної й милої обкладинки.

Катерина Слободчикова, медсестра, м. Ромни

Я з тих, кому важлива гарна обкладинка. Буває, хочу прочитати твір, але якщо він некрасиво втілений у книжку, то не купую. Тож цей книгоексперимент був виходом із зони комфорту.

«Із цією книгою я повернулася у свою історію майже на десятилітньої давнини»

Читаючи повість «Поцілунок був не останній», постійно уявляла, як різні сюжети можна втілити в обкладинці. А коли отримала друкований примірник, то зрозуміла, що десь такою я й бачила книжку. В реальності вона набагато гарніша, ніж у моїй уяві.

 

 

Поділитися: