Я – дитина села, і всі мої шкільні роки проминули там. Це не навчило мене пам’ятати, коли краще садити помідори, а коли – огірки, зате маю чудові спогади про те, як читала книжку «Моя сім’я та інші звірі», сидячи на даху курника. І взагалі, скільки себе пам’ятаю, я була з книжками. Читала вдома, в школі, на вулиці і тихцем у книгарнях. А коли виросла – пішла вчитися на видавчиню-редакторку і стала писати власні історії. Мене сильно захоплює магія створення книги, тож чому б не присвятити цьому життя?

А магії мені теж хотілося побільше. Мабуть, саме тому стала писати в жанрах фентезі та фантастики – так змогла бути трохи ближче до вигаданих світів. Передусім до тих, якими мандрувала у снах, бо навіть повість «Ти все зміниш учора» мені наснилася. А про свої сни я звикла розповідати. Навіть про такі дивні, фантастичні й місцями жахаючі.

Пишу передусім для себе і таких, як я. Для себе маленької, для себе-підлітка, для себе вже студентки. Я завжди пишу лише те, що хотіла б прочитати сама. А оскільки сильно люблю читати, сумніваюся, що й писати колись перестану. Бо завжди є історії, які кортить прочитати, а їх ще ніхто не написав, тому беруся й пишу.