На філологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася презентація книжки Михайла Наєнка «Історія українського літературознавства і критики» (Київ: ВЦ «Академія», 2010).
Обговорено різні етапи розвитку українського і світового літературознавства, зокрема ту велику традицію, яку на львівському терені розвивали М. Шашкевич, Я. Головацький, О. Огоновський, Б. Лепкий, О. Луцький і особливо — Іван Франко, автор «Нарису історії української літератури до 1890 р.» (1910) і сили-силенної літературно-критичних розвідок. Разом із набутком дослідників літератури зі Східної України (М. Максимовича, О. Бодянського, М. Костомарова, П. Куліша, О. Потебні, С. Єфремова, М. Грушевського, М. Євшана, В. Перетца) усе це стало фундаментом вітчизняного літературознавства доби нової і новітньої української літератури.
У презентованій книжці ґрунтовно проаналізовано й літературно-критичний доробок репресованих радянською владою М. Зерова, П. Филиповича, М. Драй-Хмари, а також тих, хто продовжував розвивати науку про літературу в західному (Ю. Пеленський, М. Гнатишак, Я. Гординський, М. Рудницький тощо) і у східному (О. Білецький, О. Дорошкевич, В. Коряк, Є. Кирилюк, С. Крижанівський, Л. Новиченко) регіонах України. Значну увагу М. Наєнко приділив критиці й літературознавству, що функціонували в українській діаспорі в недалекому минулому (Д. Донцов, Л. Білецький, Д. Чижевський, Б. Кравців, І. Кошелівець тощо) і розвиваються в українознавчих центрах сучасного зарубіжжя (в університетах і наукових інституціях Австралії, Канади, Польщі, Словаччини, Чехії, Росії, США, Хорватії).
Така інформація, підкреслив під час обговорення презентованої книжки професор М. Гнатюк, важить не тільки для розуміння суті наукової думки про нашу літературу, а й для університетського навчання філологів. Тож має бути з максимальною об’єктивністю охарактеризована кожна літературознавча постать, наголосив завідувач кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства ЛНУ М. Ільницький. Хотілося б, наприклад, більше об’єктивності в погляді на діяльність академіка О. Білецького, якого називають учителем відомі критики-шістдесятпики, а в Наєнковій книжці надто гостро сказано про його літературознавчі негації.
Студентів-філологів, присутніх на презентації, більше цікавив новітній етап у розвитку літературної критики і сучасний літературний процес. Відповідаючи на запитання, М. Наєнко говорив про літературно критичну діяльність М. Ільницького, Г. Салиги, Т. Гундорової, Я. Грицака, а також про творчість сучасних письменників А. Дімарова, Ю. Мушкетика, Р. Іваничука, Л. Горлача, Л. Костенко, Д. Павличка, Ю. Андруховича.
У презентації взяли участь директор ВЦ «Академія» В. Теремки, професор Т. Салига, завідувач кафедри фольклористики ЛНУ В. Івашків та інші фахівці.
Василь Озерний
Джерело: Літературна Україна. — 28 жовтня 2010 року.