Я вважаю, що роздавати поради – справа невдячна й марна. Тому, намагаюсь не робити цього. Єдине, що я можу, – поділитися власним досвідом.
Знаєте, чому я люблю читати? Тому, що росла в родині, де читали всі. Бабуся – художні книжки та Біблію, дідусь – про мисливство, мама й тато – теж художку.
Складати букви мене навчила бабуся в чотири роки. Нині це не дивина, а от наприкінці сімдесятих років минулого століття поширеною практикою не було. А потім відвела до заможнішої родички, в якої була чимала домашня бібліотека. Першою книжкою став Франків «Фарбований лис». Гігантська, як мені видалось, книжка, у якій кожна сторінка – товста, наче з картону, і безліч ілюстрацій. Книжку мені подали так, ніби то був правдивий скарб. І я дуже добре затямила, що книжка – це справжня цінність і винагорода. Знаєте, чому я не втратила інтересу до читання, коли була підлітком? Тому, що мій учитель літератури – Іван Савицький – одразу зрозумів, що самої шкільної програми мені замало. Так у мене з’явилися книжки з його бібліотеки та журнал «Всесвіт».
Знаєте, чому любить читати мій уже дорослий син? Тому, що першою його іграшкою була енциклопедія. Він розглядав картинки, а я читала йому, та ще й вигадувала різні історії. А потім, коли він дорослішав, я намагалася, щоб книжки, які потрапляють в його поле зору, завжди відповідали його-таки інтересам.
Отже, хочете, щоб ваші діти читали, – читайте самі. Нехай вони бачать вас із книжкою. Бо вони вчаться не через наші слова, а через наші вчинки. Читайте дитині вголос. Хай це стане спільним часом, який зблизить вас.
Увесь секрет у тому, що до підліткового віку треба готуватися. І якщо дитина полюбить книжку змалечку – то навряд чи розлюбить потім.
Між іншим, можна знайти для дитини читацький клуб. Їх тепер чимало. Бо у віці «майже дорослих» діти більше дослухаються до думки своїх однолітків, аніж до думки батьків. Тому, хай це ліпше буде компанія, де змагаються в читанні й писанні відгуків для Інстаграму, зніманні предметних фото чи відео для Тік Току, а не якась деструктивна.
Використовуйте добру книжку, як привід проговорити ту чи іншу проблему. Бо підстав, як мінімум, дві. По-перше, виникає безліч проблем, пов’язаних із фізіологією підлітка, з його соціалізацією, шкільним життям тощо, про які йому може бути складно заговорити прямо. А от поміркувати про вчинки героїв книжок, які зі схожими проблемами стикалися, набагато простіше. Між іншим, у Видавничого центру «Академія» є добротна серія сучасної реалістичної прози «Про і для підлітків». Тут вам і булінг («Помста» Юлії Чернієнко, «Пампуха» Алевтини Шавлач), і втеча з дому («Одного дня вона розкаже» Марти Гулей), і надмірний ризик, міркування про ціну життя («Розірваний кадр» Оксенії Бурлаки), загрози в інтернеті («Кібершулер» Микити Гайдамаки) і багато іншого.
Так само чудові книжки для категорії янґ-едатл можна знайти у видавництвах «Рідна мова», «Ранок» чи «Портал».
Є цікаві авторські проєкти, які заохочують до читання. Скажімо, Тетяна Качак, докторка філологічних наук, створила чудовий проєкт «Літературна кавалєрка». У центрі його – читач. Його враження від книжки, її розуміння та інтерпретація. Це щось на кшталт літературного КВК. Формуються кілька команд. Читають книжки та готують низку завдань на їхній основі. Це й представлення команд, і домашнє завдання, неодмінним складником якого є зйомка буктрейлера, низка запитань для авторів і для команд-суперниць. До таких проєктів можна долучитися і, скооперувавшись з учителями, влаштувати щось схоже в школі, де навчаються ваші діти.
Ще один добрий спосіб – влаштувати плейбек-театр на основі обраної книжки. Плейбек-театр є варіантом театру імпровізації та передбачає слухання уривків книжок, а потім інсценізацію власного бачення почутого. Зазвичай, у підлітків виникає безліч варіантів розгортання альтернативних історій. Це і весело, і заохочує прочитати книжку. Свого часу ми успішно апробували цей спосіб читання моєї «Знає тільки Мару» з гімназистами київської гімназії № 13.
Найважливіше, в жодному разі не силувати дітей, а особливо підлітків до читання. Пропонуйте книги, обговорюйте прочитане і читайте самі ті ж книги, якими цікавляться ваші діти.
Олена Рижко,
письменниця, авторка п’яти повістей для підлітків,
Експертка з підліткового читання
Джерело: https://dytyna.blog/yak-zaluchyty-pidlitkiv-do-chytannya/