Про будь-яку книжку можна розповісти з почуттям гумору і всього за 30 секунд! Не знаєте як? Знайомтеся з Вовою Шліхтою – автором ютуб-каналу «Книга Ейбона». Уже чотири роки цей інженер-механік за освітою і вчитель інформатики за сумісництвом створює невеличкі ролики про прочитані видання.
Як з’явилася ідея розповідати про книжки в такій формі?
Ідея з’явилася задовго до того, як вирішив робити книжкові огляди. Хотів знімати щось для ютубу, але не знав, що саме, а читати – обожнював. Надивившись на закордонних буктьюберів, і собі захотів так само.
Чи виникало бажання зняти повний метр за сюжетом книжки?
За сюжетом книги – ні. Мені і так часто дорікають, що за 30 секунд встигаю проспойлерити всю книгу. Що й казати про повнометражний фільм, де необхідно догодити і фанам книги, і глядачам, які не ознайомлені з твором. А от вигадану історію навколокнижкової тематики намалювати справді хотів. Продумав декількох персонажів і зав’язку сюжету, але далі цього не пішло.
Скільки часу забирає прочитання книжки і створення її мульт-версії? За яким принципом обираєш твори для такої екранізації?
Хтось відповів би: “Ну не знаю..” чи “Залежить від книги…”. Але у мене все чітко: читаю від 50-ти сторінок у день, незалежно від книги. Якщо обсяг досить великий, мінімальна кількість сторінок збільшується. Стараюся прочитати книжку щонайдовше за 4 дні. А от робота над мультиком забирає від 4 до 8 годин. Це якщо не враховувати перерви на каву-чай.
Назва твого ютуб-каналу – Книга Ейбона – викликає серйозні і навіть містичні асоціації. А там такі динамічні відео з почуттям гумору!
Про походження “Книги Ейбона” дізнався після створення каналу і перших відео. Коли розпочинав, то Ейбон і його магічна книга у мене асоціювалася з мангою (манга – японські комікси) “Пожирач душ”. Там фігурувала в основному саме “Книга Ейбона” як магічний артефакт, в якому могутній маг зібрав усі свої секрети.
А закулісся мого захоплення досить тривіальне. Я не приношу в жертву Ктулху тварин, перш ніж розпочати роботу, не здійснюю інших магічних ритуалів.
Процес складається з декількох етапів:
– Прочитати книгу;
– подумати: “А чи варта книжкаа того, щоб зробити про неї мульт?”;
– написати “сценарій” ;декілька рядків тексту);
– намалювати розкадровки основних сцен, які будуть у мультику (деякі з них не потрапляють в готову версію);
– перенести ці розкадровки в програму AdobeFlash, у якій працюю;
– створити анімацію на основі готових кадрів, а також додати багато проміжних кадрів для більшої динаміки;
– змонтувати мультик, накласти звук і ефекти.
Ось і все 🙂
Як “Література за 30 секунд” змінила твоє читацьке життя і чи вплинула якось на друзів?
Читацьке життя не змінилося. Хіба що почали радити нові книги для прочитання, щоб я намалював про них мультик. А взагалі читав як до цього проекту, так і після, – нічого не змінилося. Серед близьких людей про моє захоплення знають одиниці. Було б іще менше, якби моя дружина не розповіла всім про те, чим займаюся у вільний час. Просто не люблю афішувати своє хобі. Мабуть, тому в мене так мало переглядів. 🙂
Твій проект за чотири роки – все одно що відеохрестоматія. Які з книжок порадив би прочитати кожному?
Насправді щасливий, що вважаєте мій канал відео-хрестоматією. Це як показник того, що таки досягнув мети – створив місце, де буде зібрано мої думки щодо прочитаних книг.
Раджу всім прочитати “Тигр! Тигр!” Альфреда Бестера. Дуже класна фантастика з головним героєм, який розвивається з розгортанням сюжету. Також – “Мурахи” Бернара Вербера. Ця історія, яка змусить по-іншому ставитися до мурах. Саме після цієї книги Вербер став моїм улюбленим письменником. Багато хороших книжок є, аби їх усі пригадати!