Наші новини

Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас

Підручник “Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас” (О. П. Мокрогуз, А. О. Єрмоленко) ВЦ “Академія” отримав гриф Міністерства освіти і науки України (Наказ МОН від 08.02.2022 № 140) і бере участь у національному конкурсі підручників для 5 класу Нової української школи.

З 15 лютого до 04 березня 2022 року педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти ознайомлюються з електронними версіями оригінал-макетів підручників.
З 15 лютого до 04 березня 2022 року ІМЗО організовує обговорення підручників.
З 16 до 25 лютого 2022 року ІМЗО організовує проведення онлайн-презентацій учасниками Конкурсу авторських концепцій їхніх підручників.
З 28 лютого до 04 березня 2022 року заклади загальної середньої освіти здійснюють вибір підручників та передають результати вибору в електронній формі до органів управління освітою, функції яких здійснюють структурні підрозділи з питань освіти районних, міських (районних у містах) державних адміністрацій, яким вони підпорядковані.

Підручник “Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас” (у форматі pdf)

Відеопрезентація підручника

Українська література. 5 клас

Підручник “Українська література. 5 клас” (Т. Б. Качак, О. С. Тебешевська) ВЦ “Академія” отримав гриф Міністерства освіти і науки України (Наказ МОН від 08.02.2022 № 140) і бере участь у національному конкурсі підручників для 5 класу Нової української школи.

З 15 лютого до 04 березня 2022 року педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти ознайомлюються з електронними версіями оригінал-макетів підручників.
З 15 лютого до 04 березня 2022 року ІМЗО організовує обговорення підручників.
З 16 до 25 лютого 2022 року ІМЗО організовує проведення онлайн-презентацій учасниками Конкурсу авторських концепцій їхніх підручників.
З 28 лютого до 04 березня 2022 року заклади загальної середньої освіти здійснюють вибір підручників та передають результати вибору в електронній формі до органів управління освітою, функції яких здійснюють структурні підрозділи з питань освіти районних, міських (районних у містах) державних адміністрацій, яким вони підпорядковані.

Підручник “Українська література. 5 клас” (у форматі pdf)

Відеопрезентація підручника

Зарубіжна література. 5 клас

Підручник “Зарубіжна література. 5 клас” (О. М. Ніколенко, Л. В. Мацевко-Бекерська, Н. П. Рудніцька, Л.Л. Ковальова, О.В. Орлова, Л. П. Юлдашева, В. Г. Туряниця, Д. О. Лебедь) ВЦ “Академія” отримав гриф Міністерства освіти і науки України (Наказ МОН від 08.02.2022 № 140) і бере участь у національному конкурсі підручників для 5 класу Нової української школи.

З 15 лютого до 04 березня 2022 року педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти ознайомлюються з електронними версіями оригінал-макетів підручників.
З 15 лютого до 04 березня 2022 року ІМЗО організовує обговорення підручників.
З 16 до 25 лютого 2022 року ІМЗО організовує проведення онлайн-презентацій учасниками Конкурсу авторських концепцій їхніх підручників.
З 28 лютого до 04 березня 2022 року заклади загальної середньої освіти здійснюють вибір підручників та передають результати вибору в електронній формі до органів управління освітою, функції яких здійснюють структурні підрозділи з питань освіти районних, міських (районних у містах) державних адміністрацій, яким вони підпорядковані.

Підручник “Зарубіжна література. 5 клас” (у форматі pdf)

Онлайн-платформа «Друзі Полліанни» до підручника «Зарубіжна література» (О. М. Ніколенко та ін.): https://www.academia-nikolenko-5klas.com.ua/

Методична платформа до підручника «Зарубіжна література» (О. М. Ніколенко та ін.) https://www.5klas.com.ua/

Відеопрезентація підручника

Першими про новий підручник авторського колективу Ольги Ніколенко дізналися учні та учениці Нової української школи (ЗОШ № 29 м. Полтави) — Відеопрезентація підручника у ЗОШ № 29

Онлайн-семінар авторського колективу Ольги Ніколенко на тему «У школі радості: сучасне навчально-методичне забезпечення викладання зарубіжної літератури в 5 класі НУШ». 13 лютого 2022 р.

Професорка Ольга Ніколенко виступила з онлайн-презентацією авторської концепції підручника “Зарубіжна література” для 5 класу НУШ в Інституті модернізації змісту освіти. 17.02.2022.

Інтерв’ю Ольги Ніколенко та акторів театру і кіно Олександри Рудніцької, Анастасії Сіроговської й Іллі Шликова на військовому радіо «Армія FM» про новий підручник “Зарубіжна література. 5 клас” і художню літературу як духовний фронт України. 21 лютого 2022 р.

«єПідтримка» у Видавничому центрі «Академія»

«єПідтримка» — нові можливості для тих, хто любить читати.

Сподіваємося, ви вакциновані й отримали кошти за програмою «єПідтримка». Якщо ні – детальну інформацію, як їх отримати, можете знайти ТУТ.
Отримані кошти можете використати і на придбання книжок «Академії». Для цього потрібно оформити замовлення на сайті, скориставшись платіжною системою Liqpay.

А тепер:
Якщо ваше замовлення від 500 грн до 1000 грн, книжки вам будуть доставлені коштом видавництва.

А якщо замовлення від 1001 до 1199 грн, до сплати все одно 1000 грн., доставка – нашим коштом.

УВАГА!
Замовлення із післяплатою для «єПідтримки» не приймаються :(.

28 BookForum у Львові

З нетерпінням чекаємо на відкриття 28 BookForum у Львові!

Цього року наші Книги будуть представлені на стендах нашого партнера Видавництво «Теза».

Із радістю зустрінемося з вами з 16 по 19 вересня у наметах 5 та 7 на проспекті Свободи.

Тут можна знайти безліч цікавих книжок, зустріти улюбленого письменника та отримати автограф.

Запрошуємо:
16 вересня з 12.00 до 20.00 год.
17 вересня з 10.00 до 20.00 год.
18 вересня з 10.00 до 20.00 год.
19 вересня з 10.00 до 18.00 год.

VinBookFest

Друзі, запрошуємо всіх на осінній фестиваль “VinBookFest”, який відбудеться в рамках святкування Дня міста Вінниці!

Наші книги чекатимуть своїх читачів на VinBookFest

Коли? 10-12 вересня. Початок о 12 годині до 18 години

Де нас шукати? У наших партнерів — видавництво «Теза» — Майдан Незалежності (район фонтану “Мушля”)

На Вас чекають:
— зустрічі з сучасними письменниками;
— автограф-сесії;
— нові книги від видавництв та книгарень;
— тематичні фотозони та цікавинки від організаторів.

Валерія Савотіна: “Пишу історії, які ще ніхто не написав”

Я – дитина села, і всі мої шкільні роки проминули там. Це не навчило мене пам’ятати, коли краще садити помідори, а коли – огірки, зате маю чудові спогади про те, як читала книжку «Моя сім’я та інші звірі», сидячи на даху курника. І взагалі, скільки себе пам’ятаю, я була з книжками. Читала вдома, в школі, на вулиці і тихцем у книгарнях. А коли виросла – пішла вчитися на видавчиню-редакторку і стала писати власні історії. Мене сильно захоплює магія створення книги, тож чому б не присвятити цьому життя?

А магії мені теж хотілося побільше. Мабуть, саме тому стала писати в жанрах фентезі та фантастики – так змогла бути трохи ближче до вигаданих світів. Передусім до тих, якими мандрувала у снах, бо навіть повість «Ти все зміниш учора» мені наснилася. А про свої сни я звикла розповідати. Навіть про такі дивні, фантастичні й місцями жахаючі.

Пишу передусім для себе і таких, як я. Для себе маленької, для себе-підлітка, для себе вже студентки. Я завжди пишу лише те, що хотіла б прочитати сама. А оскільки сильно люблю читати, сумніваюся, що й писати колись перестану. Бо завжди є історії, які кортить прочитати, а їх ще ніхто не написав, тому беруся й пишу.

 

“Бути собою, бути чесним з собою”. Проза Софії Бензи

Новинки в українській підлітковій літературі сьогодні не дивина. Спрацьовує не тільки зарубіжна тенденція моди на young adult literature, а й те, що відразу кілька видавництв пропонують серії та «лінійки» сучасної реалістичної підліткової прози. Оповідання і повісті Наді Білої, Оксенії Бурлаки, Сергія Гридіна, Марти Гулей, Ольги Купріян, Ірини Мацко, Марії Морозенко, Олени Рижко, Оксани Сайко, Василя Теремка та інших письменників, які вийшли друком у ВЦ «Академія», уже отримали схвальні читацькі відгуки й об’єктивні оцінки літературних критиків. Окремої уваги заслуговують дебютні книги, до яких належить і нещодавно видана збірка оповідань Софії Бензи.

«Назустріч собі» – саме така назва об’єднує під однією палітуркою шість  оповідань, «лірично-драматичних дівчачих історій», як зазначено в анотації. Однак це не так дівчачі історії, як правдивий підлітковий досвід, типові й нетипові життєві сюжети, яскраві образи юних героїв та героїнь, які вирізняються серед ровесників поглядами на життя, цінностями й принципами поведінки. Авторка, яка ще недавно сама була підлітком, обирає особливий ракурс художньої трансляції своєї розповіді, розставляє незвичні акценти, дуже добре оперує мовою тінейджерів, а події трактує крізь призму їхніх переживань, емоцій.Цим оповіданням притаманні усі ознаки, які відрізняють підліткову літературу від літератури для дорослих, – герой-підліток, теми й сюжети, які передають його досвід, інтереси, проблеми, «голос наратора або персонажів, що відображає внутрішній світ та мову підлітка». Але основною родзинкою прози Софії Бензи є те, що персонажі оповідань не тільки відкривають для себе певні межі, а й «розсувають» їх, щоб пізнати себе, зрозуміти свою дорослість, набути нового досвіду. Напевно, саме тому «до цих історій велика довіра».

Уже перші оповідання юної авторки, надруковані у збірках «Любов така» і «Ще не в курсі, але…», справили враження відвертої прози, позбавленої штучних сюжетних ходів і надуманих поведінкових моделей. Такий тип письма мене приваблює. Бути собою, бути чесним з собою – принцип не тільки Винниченка, а й героїв оповідань Софії Бензи.

Викликати довіру читача, напевно, прагнуть усі письменники. Але це вдається далеко не кожному. І справа не тільки в автобіографічності розповідей, типовості ситуацій, глибині психологізму, оперуванні мовою персонажів, а найперше – у вправності й майстерності письма, художньо-естетичному вмінні передати найтонші відтінки почуттів, з цікавого ракурсу описати події, створити «ефект присутності» й спонукати читача перейматися зображеним, асоціювати, думати про нього, проживати його, запам’ятати як новий (хоч і чужий) емоційний досвід.

«Назустріч собі» – збірка, яка позначена особливим досвідом Іншої у колективі. Головна героїня – «не слабачка», а відважна, ерудована, емоційна, яскрава «персонажка», у якої свої «трабли» з однокласниками і хлопцями, вчинки, за які часто соромно. Однак вона завжди залишається собою, такою, як є: доброю чи поганою для інших – не важливо, справжньою для себе – головне. Герої  оповідань Софії Бензи (Лара, Ева, Яра, Віталік, Стас, Арчі, Дана, Ліда, Марк, Мік) вміють цінувати дружбу, справжність, прагнуть справедливості і прислухаються до своєї совісті – те, що особливо приваблює.

Оригінальними є сюжетні ходи оповідань. Читач має над чим міркувати. Історія юної шанувальниці літератури Лари з учителем зарубіжки і другом з дитинства Данею розгортається на тлі проблемних стосунків із однокласниками й інтригує поведінковими моделями юних («Неправильна відповідь»). Не склалося з однокласниками й у Евеліни, яка у свої майже шістнадцять «любила музику, папугу Ківі та єдину подругу Нату. І не любила все решту. Найперше –  школу й тупих однокласників. Ненавиділа рано вставати. Не любила своє ім’я, тому й скоротила його. А найбільше не терпіла гламурне нашестя валентинок» (с. 39). Окрім таких акцентів на характері дівчини, важливою в оповіданні «Алергія на романтику» є також проблема підліткового егоцентризму.

Детективними елементами, контрастним протиставленням протагоністів й антагоніста Софія Бенза наповнила сюжет оповідання «План “Б”». Посягання на свободу іншого заради задоволення власних амбіцій протиставлено вмінню бути жертовним, готовим захистити себе і своїх друзів, відновити справедливість навіть ціною власного життя.

Інтрига кульмінації тримає в напрузі й активізує читацьку уяву щодо розвитку подій у літньому таборі  і  стосунків юних Дани, Томки, Тохи, Тіни, Ніка («(Не) все пішло не так»), виконання завдань у грі із золотими кодами  Марком і Лідою («Смертельний челендж»). Проблема маніпуляції, шантажу, залякування підлітків з використанням мережі Інтернет сьогодні є особливо актуальною, як і питання їхньої поведінки й кібербезпеки.

Відповідь на запитання «чи можна сховатися від минуло і змінити своє життя, стати на інший шлях?» дає оповідання «Слабачка – це не про неї». Мері складно, але, мені здається, вона впорається із цим завданням, особливо з допомогою Міка. Хоч авторка не доводить до кінця цю історію, однак художні деталі (наприклад, розбирання пошти у волонтерському центрі, емоційне переживання прочитаного листа із фронту) говорять про характер героїні набагато більше, аніж ретроспективні фрагменти про стосунки з колишнім. У цьому творі теж чітко протиставлено позитивних і негативних героїв, хоч позитивні – в динаміці неоднозначні.

Оповідання збірки ніби доповнюють одне одного, творять художню мозаїку підліткового світу. І цей світ кожен сприймає по-своєму, крізь призму власного досвіду, позицій, цінностей. Тому й не дивно, що комусь може забракнути естетики мови, хтось не поділятиме вибору юних героїв чи критикуватиме авторку за надмірну відвертість, банальне вирішення проблемної ситуації бійкою. Проте я вірю, що «Назустріч собі» – книга, яка точно сподобається читачам 12-18 років. З нетерпінням чекаю саме на їхні відгуки.

Тетяна Качак
Джерело: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2021/05/05/132511.html

Софія Бенза: “В дитинстві я любила три речі: ігри з хлопцями в дворі, ролики та читати”

Як це не дивно, але в дитинстві я любила три речі: ігри з хлопцями в дворі, ролики та читати. Така собі гримуча суміш. І що ж ви думали? Тоді уявлення не було, що життя почне крутити сальто одне за одним.

В школі я дуже агрилась на уроках літератури, коли треба було писати твори. Ні, саму літературу я любила. Просто писати твір за конкретним планом для мене було мукою. Я ж і те, і се хотіла від себе додати, приправити пікантними доповненнями. А не можна, бо оцінку уріжуть. Пишучи власну книгу, я буквально відривалася за всі ті згаяні ідеї зі шкільних років.

Шлях до написання власного тексту – це завжди окрема цікава історія. В моєму випадку все нагадувало шлях еволюції. Спочатку це одне оповідання в збірці, а згодом – вже ціла збірка своїх оповідань. Так на світ з’явилась «Назустріч собі». Шість абсолютно незалежних одна від одної історій – це як шість фреймів з глибин підсвідомості. І хочеться вірити, що це лиш початок.

Зараз, дивлячись на свою книжкову полицю, думки переповнюють нові образи та сюжети, які ще треба примудритися оформити у потрібні слова та лайтові розповіді. Я не думала, що стану письменницею, а тепер я не впевнена, що зможу колись перестати писати.

“Хікі шукають любов”: Уривок із книги

Нова повість Юлії Чернієнко “Хікі шукають любов – надзвичайно глибока й емоційна. Живі герої, абсолютно реальні ситуації і, звісно ж, кохання.

Улі здалося, що світ повстав проти неї, і єдиний вихід — сховатися від життя за дверима власної кімнати. Шлях до мрії перегородила Дронові страшна аварія, прикувавши його до інвалідного візка. Насправді світ не такий жорстокий, а якщо проявити силу волі — все може змінитися.

Пропонуємо насолодитися уривком із книжки, яку можна придбати тут.

Уривок із повісті “Хікі шукають любов”

Вона бігла сходами, забувши про ліфт, ковтаю- чи сльози, за якими майже нічого не бачила. «Ненавиджу… ненавиджу!» — гупало у скронях. Влетіла у квартиру, розкидавши босоніжки, промчала до своєї кімнати, різко крутонула клямку й підперла
спиною двері.

— Все, більше ні ногою звідси, — схлипнула здушено. — Тепер нікому мене не дістати! Я — Рапунцель!

Сидітиму в башті, ніколи, ніколи не вийду звідси, — у приступі нервового сміху впала на ліжко і втопила в подушку-кицьку розпухле лице. Якийсь час її плечі здригалися, а потім завмерли — мов маятник, у якому закінчився заряд. Вона сховалася у важкий, але рятівний сон-забуття. Через кілька годин світ силоміць нагадав про себе — клацнув дверний замок. Вона ворухнулася, прислухалася. А так було добре нічого не відчувати, не пам’ятати…

— Ти вдома? — почула спокійний голос мами. — А-а-а, бачу. Невже так важко поставити взуття на місце?

Сховала обличчя в долоні: «Мовчати, не слухати…».

— Улю, допоможи з вечерею, — не вгавала мама.

«Вона ж не відчепиться! Їй же все байдуже! Головне — кляті капці не на місці!» — затулила долонями вуха.

— Я не голодна! — крикнула.
— А я — так! — мама вже торсала двері. — Ти чому замкнулася?
— Бо так, — перевернулася із живота на спину і заплющила очі. — Не хочу їсти, не хочу нікого бачити. Дай мені спокій! Я сплю! — в голосі прорізалися істеричні ноти.
— Як ти зі мною розмовляєш? — обурилася мама. — Щось сталося? Може, захворіла? Ну, як знаєш. Я залишу бутерброди в холодильнику.

Уля гепнула кулаком у подушку.

— Яке лицемірство! — прошипіла. — А якби я погодилася на вечерю, то вона б варила суп — «правильну» їжу для дитини, а для себе можна й «неправильну»! У всьому, навіть у дрібницях, — фальш і брехня!

Надривно засвистів чайник на плиті. «Скільки разів казала їй: купи електрочайник — вимикається сам, але ні!» — ніяк не могла заспокоїтися Уля. Нарешті свист ущух. Мабуть, мама заварила чаю (чим не гаряча страва!) і бутерброди з ковбаскою топче. Ковтнула в’язку слину — їсти хотілося, але тільки коли у квартирі настала тиша й шпарина під дверима потемніла, вислизнула на кухню, потягнула сендвіч разом із тарілкою, прихопила глазурований сирок. Вона ненавиділа цей брехливий і лицемірний світ, їй не хотілося нікого бачити, але їсти… Їсти хотілося.

— Уль, прокидайся, — мама стояла на порозі. — Час снідати. Чого киснеш у квартирі? — намагалася достукатися до неї. — Літо скоро закінчиться!

Уля й не поворухнулася, лише подумки пообіцяла собі зачиняти кімнату на ніч. І взагалі — завжди зачиняти. Хай не пхається ніхто.

— Ма, дай спокій, — відвернулася до стіни, наче намагаючись сховатися.
— Ну гаразд, спи, тебе ніби ґедзь укусив. Сніданок на столі. Не забудь посуд вимити за собою і зварити щось на вечерю, — причинила двері мама.

Уля аж скривилася: «Сніданки, вечері — тільки й розмови про них. От що її найбільше хвилює! Навіщо взагалі людям їсти? Навіщо працювати цілими днями — аби набити шлунок? І в цьому сенс життя — нажертися й постійно лицемірити? Якби можна було пити тільки воду: набрав пляшку зранку — й маєш вітамінів з мінералами на день…».

— Ну все, бувай, я пішла на роботу, — мамин голос трохи подобрішав.

Уля промимрила у відповідь щось нерозбірливе й щільніше загорнулася у простирадло. Лежала нерухомо до того моменту, коли клацнули за мамою вхідні двері. Тоді звільнилася з білого кокону і сповзла босоніж на підлогу. Розчісуватися і вмиватися не стала — нащо? У неї ж сьогодні перший день її нового життя — без поспіху, без обов’язків, без друзів, без… У серці, мов шпичка, ворухнулася колюча думка, що друзів у неї більше нема, але вони ще не знають про це. Нічого, ждати їм недовго.

Надибала в зім’ятій постелі телефон, відшукала потрібний контакт — Улас. Змахнула фотку, напруженими пальцями набрала повідомлення.

Привіт! Їду з міста надовго. Там поганий зв’язок, то не дивуйся, якщо не відповідатиму.