Опис

У навчальному посібнику подано систематизовані відповідно до кожного розділу сучасної української літературної мови завдання і вправи для студентів-філологів. Кожен розділ супроводжується стислим викладом теоретичного матеріалу. Полегшенню виконання завдань і вправ сприятиме короткий словник лінгвістичних термінів.

Крім студентів-філологів, навчальним посібником можуть скористатися вчителі-словесники, абітурієнти філологічних факультетів вищих навчальних закладів.

Зміст

1. Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Акцентологія

Класифікація голосних і приголосних фонем
Визначення у тексті варіантів фонем, явищ асиміляції, дисиміляції і спрощення приголосних
Фономорфологічні чергування голосних і приголосних фонем
Фонетико-статистичний аналіз тексту
Склад у слові, наголос

2. Графіка. Орфографія

Визначення орфограм і принципів написання слів
Повний буквено-фонетичний і орфографічний аналіз слів

3. Лексикологія

Лексико-семантичні групи слів
Лексика з історичного погляду: семантика, фонетико-морфологічні ознаки

4. Фразеологія

Фразеологічний аналіз тексту

5. Морфеміка. Словотвір

Морфемний аналіз слів
Словотвірний аналіз слів

6. Морфологія

Лексико-граматичні групи іменників. Граматичне вираження роду іменників
Відмінювання і словотвір іменників
Значення, творення і відмінювання прикметників
Відмінювання, вживання, правопис числівників і займенників
Значення і способи творення видових форм дієслів
Способові й часові форми дієслів. Категорія стану
Особові форми дієслів. Безособові дієслова
Неособові дієслівні форми
Морфологічний аналіз прислівників і їх правопис
Морфологічний склад, вживання і правопис прийменників

7. Синтаксис. Пунктуація

Структура словосполучень. Зв’язок слів у словосполученні
Спостереження за способами вираження предикативної основи двоскладного речення
Односкладні речення
Структура і вживання неповних речень. Слова-речення
Однорідність членів речення. Пунктуаційний аналіз речень з однорідними членами
Речення з відокремленою складовою (пунктуаційний аналіз)
Речення із вставною, вставленою, звертальною частинами (пунктуаційний аналіз)
Складне речення. Структурно-семантичний і пунктуаційний аналіз складносурядного речення
Засоби зв’язку головного і підрядного (підрядних) речень у складнопідрядному
Аналіз складних безсполучникових речень, складних багатокомпонентних речень з різними видами зв’язку, періодів
Синтаксичний аналіз простого і складного речень
Пунктуаційний аналіз тексту (визначення пунктограм)

Короткий термінологічний словник
Література

Уривок із навчального посібника (“Сучасна українська мова. Завдання і вправи” Дудик П. С., Литовченко В. М.) надано виключно для ознайомлення.
Копіювання будь-якої частини без погодження з видавництвами заборонено.

1. Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Акцентологія

Класифікація голосних і приголосних фонем

Фонема (грец. phоnеma — звук, голос) є найменшою звуковою одиницею мови. Диференційні (лат. differentia — відмінність, різниця) ознаки фонем становлять основу класифікації цих мовних одиниць. Найзагальнішим і найоб’ємнішим поділом фонем в усіх мовах світу є поділ їх на голосні та приголосні.
Для голосних фонем диференційними ознаками є ряд, місце артикуляції, піднесення, лабіалізація; для приголосних — місце і спосіб творення, участь голосу і шуму, твердість/м’якість. Інші ознаки фонем (наприклад, довгота/короткість звуків) є супровідними.
Кількість фонем у різних мовах не однакова. Голосних фонем в українській мові 6; така ж їх кількість і у російській; у молдавській мові — 7, у польській — 9, а в давньоукраїнській (давньоруській) їх було 11. Через меншу кількість голосних фонем в українській мові (порівняно з приголосними) вони повторюються в словах значно частіше; у слові обороноспроможні фонему /о/ вжито 6 разів; у формі знахідного відмінка іменника кукурудза фонема /у/ повторюється 4 рази; у словах сон, день, ніч (називний і знахідний відмінки) тільки одна голосна фонема. Будь-яка голосна фонема, вимовлена пошепки, стає «безголосою».
Приголосних фонем в українській мові 32. Слів хоча б із двома повторюваними приголосними дуже мало
(мама, тато, татко…). В абхазькій мові (Кавказ) — 72 фонеми: приголосних — 70, голосних — 2; у гавайській мові — 6 голосних і 5 приголосних. Наприклад, у гавайському слові зі значенням правда всі 5 фонем — голосні.
Отже, основними звуковими одиницями мови є голосні і приголосні фонеми.

Завдання перше

Варіант 1. Виділіть у реченнях сонорні приголосні (без повторень), охарактеризуйте їх за місцем творення.
Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що Єси ти і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія (К. Мотрич).

Варіант 2. Виділіть дзвінкі приголосні, визначте їх місце творення.
О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев (О. Олесь).

Варіант 3. Виділіть усі глухі приголосні, схарактеризуйте їх за місцем творення.
Мова — це всі глибинні пласти духовного життя, його історична пам’ять, найцінніше надбання століть, мова — це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительна діяльність народу (О. Гончар).

Варіант 4. Виділіть губні приголосні. Які вони за способом творення, за участю голосу і шуму?
Мова й пісня — дві найважливіші фортеці, які народ повинен оберігати пильніше й відчайдушніше, ніж свої кордони (Г. Нудьга).

Варіант 5. Виділіть передньоязикові приголосні. Охарактеризуйте їх за м’якістю і твердістю.
Страшний мисливець вийде знов на лови. В єдину сітку всіх птахів згребе… Раби — це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе (О. Пахльовська).

Варіант 6. Виділіть сонорні приголосні. Поясніть, як вони членуються за способом творення.
Українська мова має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує хвилями народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі (Д. Павличко).

Варіант 7. Охарактеризуйте зубні приголосні за способом творення.
Коли зникає народна мова — народу нема більше!.. Відберіть у народу все — і він усе може повернути, але відберіть мову — і він ніколи більше не створить її, нову батьківщину навіть може створити народ, але мови ніколи; вмерла мова в устах народу — вмер і народ (К. Ушинський).

Варіант 8. Виділіть середньоязикові і задньоязикові приголосні. Проаналізуйте спосіб творення їх.
Як гул століть, як шум віків, як бурі подих — рідна мова, вишневих ніжність пелюстків, сурма походу світанкова, неволі стогін, волі спів, життя духовного основа (М. Рильський).

Варіант 9. Виділіть губні приголосні. Визначте їх за твердістю і м’якістю.
Схаменіться, тату і мамо! Попереду провалля без дна: дитинча, що крокує за вами, української мови не зна… Як безбатченки і фарисеї — переступимо чорну межу? Ті, що мови не люблять своєї, не полюблять ніколи чужу! (С. Реп’ях).

Варіант 10. Виділіть фрикативні приголосні. Які вони за місцем творення?
Мова — то не просто звуки, витворені відповідними м’язами відповідних органів. Це голос народу, неповторного тембру й інтонації, що є одним із чинників спадкового механізму… Втрата слуху веде до втрати тембру, отже —власного голосу, що в кінцевому рахунку нівелює народ як неповторне явище (Б. Олійник).

Варіант 11. Виділіть шиплячі та задньоязикові приголосні, схарактеризуйте їх за способом творення.
Уста отверзлися — і слово, лихим безбатченкам на зло, глаголом істини раптово, як зерно в ґрунті, ожило… І хоч ще й нині лжепророки його зрікаються в житті, та крига скресла, і потоки життя — змітають їх з путі (І. Гнатюк).

Варіант 12. Виділіть проривні приголосні. Які вони за місцем творення, за участю голосу і шуму?
Ти — печаль відлетілої вдаль лелеки, хвиль дніпрових, мов дум весняних, потік. Серцем гніву і ніжності спивши клекіт, присягаюся, мово, тобі навік! (Г. Світлична).

Варіант 13. Виділіть проривні приголосні та африкати, схарактеризуйте їх за твердістю і м’якістю.
А Вкраїни ж мова — мов те сонце дзвінкотюче, мов те золото котюче, вся і давність, і обнова, — українська мова (П. Тичина).

Варіант 14. Виділіть м’які і пом’якшені приголосні. Визначте їх за місцем творення.
О рідне слово, хто без тебе я? Німий жебрак, старцюючий бродяга? Мертвяк, оброслий плиттям саркофага, прах, купа жалюгідного рам’я… Моя ти — пісня, сила і відвага, моє вселюдське й мамине ім’я (Д. Павличко).

Варіант 15. Виділіть шумні приголосні, схарактеризуйте їх за місцем творення.
Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — скількома епітетами супроводяться визначення української мови. І, зрештою, всі ці епітети слушні (О. Гончар).

Завдання друге

Порівняйте пари приголосних фонем, вкажіть на властиві їм спільні й відмінні ознаки.
Зразок. /с/ — /к/

Спільні ознаки
1) участь голосу: шумні глухі;
2) твердість/м’якість: тверді.

Відмінні ознаки
1) місце творення:
/с/ — передньоязикова,
/к/ — задньоязикова;
2) спосіб творення:
/с/ — фрикативна,
/к/ — проривна.

Варіант 1.
/н/ — /нў/ /ш/ — /с/ /б/ — /п/.

Варіант 2.
/д/ — /дў/ /к/ — /ф/ /ш/ — /ч/.

Варіант 3.
/н/— /р/ /в/ — [х/ /ш/ — /т/.

Варіант 4.
/к/ — /г/ /м/ — /л/ /н/ — /нў/.

Варіант 5.
/в/ — /ф/ /б/ — /в/ /ц/ — /Ш/.

Варіант 6.
/д/ — /дў/ /к/ — /ф/ /ш/ — /ч/.

Варіант 7.
/н/ — /нў/ /ш/ — /с/ /б/ — /п/.

Варіант 8.
/н/ — /р/ /в/ — /х/ /ш/ — /т/.

Варіант 9.
/м/ — /н/ /з/ — /д/ /г/ — /х/.

Варіант 10.
/Ж/ — /ц/ /б/ — /м/ /х/ — /т/.

Варіант 11.
/ш/ — /ж/ /Ш/ — /д/ /ч/ — /п/.

Варіант 12.
/й/ — /р/ /т/ — /тў/ /к/ — /п/.

Варіант 13.
/р/ — /м/ /ф/ — /х/ /ц/ — /к/.

Варіант 14.
/ч/ — /Ш/ /к/ — /т/ /з/ — /Ж/.

Варіант 15.
/й/ — /л/ /в/ — /м/ /ц/ — /Ш/.

Завдання третє

Схарактеризуйте в слові всі фонеми, вказавши на їх ознаки, визначені в таблиці класифікації голосних і приголосних.

Зразок. Ядро: /й/ — приголосна, середньоязикова, фрикативна, сонорна, м’яка; /а/ — голосна, заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізована; /д/ — …

Варіант 1. Надія
Варіант 2. Щастя
Варіант 3. Людина
Варіант 4. Пам’ять
Варіант 5. Ллється
Варіант 6. Юність
Варіант 7. Дзиґлик
Варіант 8. Уміння
Варіант 9. Просьба
Варіант 10. Ательє
Варіант 11. Бджілка
Варіант 12. Бюджет
Варіант 13. Збіжжя
Варіант 14. Дріжджі
Варіант 15. Явище.

Завдання четверте

Визначте за поданою характеристикою фонем іменник у називному відмінку.

Варіант 1.
1) голосна заднього ряду, високого піднесення, лабіалізована;
2) приголосна передньоязикова, шумна глуха, африката, тверда;
3) голосна переднього ряду, середнього піднесення, нелабіалізована;
4) приголосна сонорна, передньоязикова, м’яка, зімкнено-прохідна.

Варіант 2.
1) приголосна задньоязикова, проривна, тверда, шумна дзвінка;
2) голосна заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізована;
3) приголосна сонорна, передньоязикова, тверда, носова;
4) приголосна передньоязикова, шумна дзвінка, африката, тверда.
Варіант 3.
1) приголосна глоткова, фрикативна, шумна дзвінка, тверда;
2) голосна заднього ряду, високого піднесення, лабіалізована;
3) приголосна сонорна, передньоязикова, вібрант, тверда;
4) приголосна передньоязикова, шумна глуха, проривна, тверда.

Варіант 4.
1) приголосна передньоязикова, шумна дзвінка, африката, тверда;
2) приголосна губна, шумна дзвінка, тверда, проривна;
3) голосна заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізована;
4) приголосна сонорна, передньоязикова, зімкнено-прохідна, тверда.
Варіант 5.
1) приголосна задньоязикова, проривна, шумна дзвінка, тверда;
2) голосна заднього ряду, високого піднесення, лабіалізована;
3) приголосна передньоязикова, сонорна, ясенно-бокова, м’яка;
4) голосна заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізована.

Варіант 6.
1) приголосна передньоязикова, шумна глуха, фрикативна, тверда;
2) приголосна губна, фрикативна, сонорна, тверда;
3) голосна переднього ряду, середнього піднесення, нелабіалізована;
4) приголосна передньоязикова, шумна глуха, африката, м’яка.

Варіант 7.
1) приголосна передньоязикова, дзвінка, фрикативна, тверда;
2) голосна заднього ряду, середнього піднесення, лабіалізована;
3) приголосна передньоязикова, сонорна, вібрант, м’яка;
4) голосна заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізована.

Варіант 8.
1) приголосна задньоязикова, проривна, тверда, шумна глуха;
2) приголосна передньоязикова, сонорна, плавна, м’яка;
3) голосна заднього ряду, високого піднесення, лабіалізована;
4) приголосна передньоязикова, африката, шумна глуха, тверда.

Варіант 9.
1) приголосна губна, сонорна, тверда, носова;
2) приголосна середньоязикова, сонорна, фрикативна;
3) голосна заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізована;
4) приголосна передньоязикова, африката, шумна глуха, тверда.

Варіант 10.
1) приголосна передньоязикова, шумна глуха, фрикативна, тверда;
2) приголосна передньоязикова, шумна глуха, африката, тверда;
3) голосна переднього ряду, високо-середнього піднесення, нелабіалізована;
4) приголосна передньоязикова, шумна глуха, тверда, проривна.

Варіант 11.
1) голосна переднього ряду, високого піднесення, нелабіалізована;
2) приголосна губна, сонорна, тверда;
3) приголосна середньоязикова, сонорна, фрикативна;
4) голосна заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізована.

Варіант 12.
1) приголосна губна, проривна, шумна дзвінка, тверда;
2) голосна заднього ряду, високого піднесення, лабіалізована;
3) приголосна передньоязикова, сонорна, вібрант, м’яка;
4) голосна заднього ряду, середнього піднесення, лабіалізована.

Варіант 13.
1) приголосна губна, сонорна, тверда, фрикативна;
2) приголосна середньоязикова, сонорна, фрикативна;
3) голосна заднього ряду, високого піднесення, лабіалізована;
4) приголосна передньоязикова, сонорна, тверда, носова.

Варіант 14.
1) приголосна губна, сонорна, тверда, фрикативна;
2) приголосна середньоязикова, сонорна, фрикативна;
3) голосна заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізована;
4) приголосна передньоязикова, шумна дзвінка, фрикативна, тверда.

Варіант 15.
1) приголосна задньоязикова, проривна, шумна глуха, тверда;
2) приголосна передньоязикова, сонорна, м’яка, зімкнено-прохідна;
3) голосна заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізована;
4) приголосна передньоязикова, шумна дзвінка, фрикативна, м’яка.

Завдання п’яте

Виберіть із наведених фонем ту, яка не має всіх ознак ряду (надалі — зайва фонема); поясніть, за якою властивістю вона випадає з цього ряду.

Зразок. /с/, /ч/, /т/, /к/, /ш/.
Зайва фонема /к/, бо вона задньоязикова, а решта — передньоязикові.

Варіант 1. /ч/, /ш/, /Ж/, /Ш/, /ц/.
Варіант 2. /б/, /п/, /г/, /к/, /д/.
Варіант 3. /к/, /х/, /ж/, /й/, /в/.
Варіант 4. /в/, /ф/, /й/, /б/, /ж/.
Варіант 5. /з/, /ц/, /с/, /г/, /х/.
Варіант 6. /г/, /к/, /д/, /Ш/, /б/.
Варіант 7. /д/, /т/, /л/, /з/, /Ш/.
Варіант 8. /б/, /п/, /ф/, /д/, /т/.
Варіант 9. /з/, /й/, /в/, /п/, /г/.
Варіант 10. /Ж/, /ч/, /Ш/, /ж/, /ш/.
Варіант 11. /б/, /п/, /м/, /г/, /д/.
Варіант 12. /д/, /п/, /к/, /х/, /с/.
Варіант 13. /б/, /Ж/, /г/, /Ш/, /ч/.
Варіант 14. /в/, /ф/, /м/, /л/, /й/.
Варіант 15. /з/, /ц/, /с/, /ж/, /ш/.