Опис

Словник складено на основі термінології, що розкриває теоретичні та практичні аспекти зовнішньоекономічної діяльності та міжнародних економічних відносин. Він охоплює міжнародну мікро- та макроекономіку, систему «Інкотермс», поняття і терміни, які використовують міжнародні економічні організації (МВФ, Світовий банк, СОТ, ЮНКТАД, ЮНІДО та ін.). Значну увагу приділено тлумаченню положень вітчизняного законодавства та зовнішньоекономічної політики України.
Для студентів, аспірантів, викладачів, практичних працівників, усіх, хто переймається питанням розвитку сучасних світогосподарських процесів.

Зміст

Уривок із словника (“Зовнішньоекономічний словник-довідник” за ред. А. С. Філіпенка) надано виключно для ознайомлення.
Копіювання будь-якої частини без погодження з видавництвами заборонено.

A

Аваль банківський (Aval) — поручительство (зобов’язання, гарантія) за векселем, надане третьою особою (стороною), яка перебирає на себе обов’язки (повну відповідальність) за зобов’язання, визначені у векселі його першим власником, перед будь-якою фізичною чи юридичною особою (наступним власником векселя) — акцептантом, індосантом, векселедавцем. Авалістами можуть бути банки, страхові компанії. Цим збільшується надійність векселя. Поручительство вважається дійсним, коли воно засвідчене підписом аваліста на лицьовому чи зворотному боці векселя або оформлене спеціальним гарантійним листом (алонж), який прикріплюють до векселя. А. б. сприяє збільшенню торговельно-комерційних операцій, у т. ч. й зовнішньоекономічних. Аваліст, який сплатив (купив) вексель, одержує всі права, передбачені ним, передусім стосовно того, кому він надає гарантію (тобто щодо першого власника векселя), а також стосовно осіб, які зобов’язані перед останнім (напр., аваліст за акцептанта має право вимоги виконання певних зобов’язань чи позову лише проти останнього). Обсяг і ступінь відповідальності аваліста співвідносні обсягу й ступеню відповідальності особи, за яку виданий А. б. Аваліст має право вимагати відшкодування зобов’язання за векселем у повному обсязі від особи, щодо якої він виступив авалістом, а також від осіб, відповідальних перед нею.

Аванс фрахту (Advance freight) — 1) грошова сума, що надається судновласнику фрахтувальником чи відправником вантажу на покриття витрат у порту завантаження. Зазвичай А. ф. розглядається як зароблений фрахт та не підлягає поверненню. Відповідно, судновласник має в ньому страховий інтерес, і А. ф. може бути об’єктом страхування; 2) попередня оплата частини фрахту в рахунок загального фрахту. Якщо в умовах договору транспортування вказується, що оплата за транспортування вантажу здійснюється в порту призначення, капітан судна має право вимагати сплати авансу на покриття витрат у порту завантаження у розмірі 1/3 загальної суми фрахту. Ця часткова оплата фрахту зазначається в коносаменті і вираховується з фрахту, який сплачується в порту призначення.

Авізо (Advice, note) — 1) офіційне письмове повідомлення одного контрагента іншому про здійснення певних грошових операцій або зміни у взаєморозрахунках чи відправці товарів; 2) повідомлення про перерахунок грошей (зняття з рахунка тощо), залишки коштів на рахунку, відкриття акредитива. Залежно від характеру операцій А. є дебетові і кредитові. В А. зазначають його номер, дату, характер виконаної операції, суму, номер рахунка платника й організації, яка одержує кошти, тощо. У банківській практиці найчастіше застосовується у взаємних розрахунках т. зв. МФО А. (МФО — міжфіліальний оборот). Таке А. є розпорядженням однієї установи банку іншій здійснити банківські операції (перерахувати на рахунки клієнта кошти або списати з його рахунка відповідні суми). Для оптимізації операцій застосовують зведені А., складені на підставі багатьох розрахункових документів.

Авіста (Avista) — 1) вексель на пред’явника, виданий без зазначення строку платежу (сплати). Він може бути оплачений відразу після пред’явлення; 2) спеціальний напис на векселі чи будь-якому іншому цінному папері, що засвідчує можливість одержання грошей у будь-який час після пред’явлення зазначеного документа або завершення визначеного векселем строку. Напис А. може бути на чеках та поштових переказах.

Автаркія(Autarchy / economic self-sufficiency) — політика створення замкненого самодостатнього господарства в межах окремої країни або групи країн, спрямована на максимальне обмеження імпорту, стимулювання експорту товарів і капіталу. Окремі держави використовують А. для протистояння економічній блокаді.

Автоперевезення (Motor transportation [haulage]) — автомобільні перевезення вантажів та пасажирів. Порядок здійснення А. визначається такими міжнародними угодами: Конвенцією про дорожній рух і Протоколом про дорожні знаки і сигнали (1949), Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів (1956), Угодою про митне оформлення міжнародних автомобільних вантажних перевезень, Угодою про загальні умови міжнародних автомобільних вантажних перевезень, Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів.

Авуари(Avoir / holdings) — 1) кошти банку в іноземній валюті, які перебувають на його рахунках (здебільшого кореспондентських) в іноземних банках. Загальна сума коштів усіх банків держави складає її іноземні А.; 2) активи (грошові засоби, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких можуть бути проведені платежі та погашені зобов’язання чи борги їхніх власників, а також засоби банку (його каса, рахунки в інших банках, цінні папери, які легко реалізуються, векселі тощо). А. стимулюють розвиток товарообмінних операцій, розрахунків як усередині держави, так і з зарубіжними країнами.

Агент (Agent) — фізична чи юридична особа, яка діє як довірена особа з певними правами та обов’язками (брокера, дилера, комісіонера, маклера) від імені іншої фізичної чи юридичної особи за дорученням і в інтересах цієї особи. Діяльність А. спрямована на пошук клієнтів, підготовку угод за винагороду, розмір якої визначається за згодою між ним та особою-поручителем. У комерційній практиці А. виконує свої обов’язки на основі агентської угоди з поручителем, якою визначається характер та обсяг доручення.

Агент-банк (Agent-bank) — 1) банк, уповноважений членами міжнародного кредитного синдикату як гарантія його інтересів на весь строк кредиту; 2) організація, яка випускає облігації; 3) агенти, що діють на умовах комісії за допомогою каталогів та зразків, здійснюють зберігання товарів, забезпечують запасними частинами та засобами обслуговування, надають кредит, що сприяє розширенню зв’язків принципала з користувачами, які потребують кредиту.

Агент валютного контролю(Currency regulation agent) — організація, яка згідно з чинним законодавством може здійснювати функції валютного контролю і підпорядкована відповідним органам валютного контролю. Уповноважені банки є А. в. к., підпорядкованими центральному банку. Органи й А. в. к. в межах своєї компетенції: а) контролюють відповідність валютних операцій резидентів і нерезидентів законодавству, умовам ліцензій та дозволів, а також дотримання ними актів органів валютного контролю; б) проводять перевірки валютних операцій резидентів та нерезидентів.

Агент експортний(Agent dealing in export) — юридична або фізична особа, яка за завданням однієї або кількох фірм-виробників однієї країни, маючи зразки їхньої продукції, каталоги, прайс-листи, шукає покупців для експортних постачань. А. е. працює на основі агентського договору, отримуючи комісійні.

Агент із фрахту (Freight agent) — агент, який займається пошуком місця та розміщенням вантажу на судні.

Агентство транспортно-експедиційне (Forwarding agency) — компанія, фірма, яка надає власникові вантажу послуги з його підготовки до транспортування, переміщення і супроводження, організації вантажно-розвантажувальних робіт, оформлення всієї необхідної транспортної товаросупроводжувальної документації. А. т.-е. може займатися страхуванням, митним очищенням вантажу.

Агентування (Agency service) — агентські послуги, що надаються за дорученням однієї юридичної чи фізичної особи (агента) іншій особі (принципалу) на певних умовах і за певну винагороду. Характер, обсяг, порядок і умови А. визначаються угодою між цими особами.

Агентування морське(Agency service for ships) — діяльність морського агента, який зобов’язується (за винагороду) здійснювати за дорученням і за рахунок судновласника юридичні та ін. дії від свого імені або від імені судновласника в певному порту або на певній території. Морський агент виконує формальності, пов’язані з прибуттям судна в порт, перебуванням там і виходом з нього, надає допомогу капітанові судна у налагодженні контактів з портовою та місцевою владою, організації постачання судна, його обслуговування в порту, оформляє документи на вантаж, інкасує фрахт та ін. суми на вимогу, оплачує витрати, пов’язані з перебуванням судна в порту, знаходить вантажі для лінійних перевезень і т. д.

Агреман (Agrement) — попередня згода держави на прийняття певної особи як глави дипломатичного представництва іншої держави. Визначена міжнародним правом і закріплена Віденською конвенцією про міжнародні дипломатичні відносини в 1961.

Адвалорем (Ad valorem) — 1) метод обчислення провізних платежів при транспортуванні важливих вантажів; 2) метод розрахунку мита у відсотках від ціни товару.

Адендум (Addenda) — додаток до двосторонньої угоди (договору), який доповнює її умови або уточнює їх, конкретизує, тлумачить.

Аджастер (Adjuster), або Диспашер, — службова особа, яка складає документ — диспашу, засвідчуючи цим суму витрат у разі аварії транспортного судна, і встановлює пропорції (частки) витрат, які нестимуть власник судна, особа, що його застрахувала, та власник вантажу.

Адміністративні важелі управління зовнішньоекономічною діяльністю(Administrative levers of foreign economic activity) — методи управління, які ґрунтуються на організаційних засадах впливу. За характером впливу А. в. у. з. д. поділяють на дисциплінарні, розпорядницькі та організаційно-стабілізаційні. Їх функціональне призначення полягає у підтримці стану на відповідному рівні, попередженні відхилень, усуненні допущених порушень. А. в. у. з. д. застосовують у поєднанні з економічними, соціально-психологічними методами і методами правового регулювання.

Ажіо (Agio / premium) — перевищення, різниця (як правило, у бік збільшення), з якою продають на біржі цінності (грошові знаки, векселі, акції, облігації), порівняно з їх номінальною вартістю, а також збільшення курсу акції на зарубіжних біржах порівняно з національним біржовим курсом. При операціях із золотими монетами (при випуску ювілейних монет на честь визначних дат, подій і видатних осіб) А. позначає різницю між загальною вартістю використаного золота та сумою, одержаною від реалізації золотих монет.

Азійський банк розвитку(Asian development bank) — банк розвитку, заснований у 1966 для надання багатосторонньої підтримки країнам, що розвиваються, у різних регіонах світу. Його номінальний капітал становить 1,1 млрд американських доларів. Засновниками стали 19 азійських, 11 європейських країн, Канада та США.

Акредитив (Letter of credit) — розрахунковий чи грошовий документ, який засвідчує право фізичної або юридичної особи отримати у банківській установі зазначену в ньому суму. А. — одна з форм банківського рахунку, яка сприяє оптимізації розрахункових операцій. Використовується у разі безготівкових розрахунків між підприємствами, організаціями та фізичними особами; у міжнародних розрахунках за комерційними контрактами та різними фінансовими операціями. Грошові А. можуть бути іменними (на конкретну юридичну чи фізичну особу) або на пред’явника. Вони дають змогу одержати зазначену в А. суму повністю або частинами упродовж визначеного А. часу на умовах, передбачених акредитивною заявою платника. В Україні акредитивна форма розрахунку ще не набула достатнього розвитку, проте в умовах активізації підприємницької діяльності, міжрегіональних і міждержавних економічних відносин вона швидко поширюється.

Акредитив безвідзивний (Irrevocable letter of credit) — акредитив, який може бути змінений або анульований лише за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо це передбачено його умовами. Із своїми пропозиціями щодо зміни умов акредитива бенефіціар повинен звернутися до заявника акредитива, який у разі згоди вносить зміни до акредитива через банк-емітент, що надсилає потрібне повідомлення банку-виконавцю.

Акредитив дорожній (Road letter of credit) — розрахунковий чи грошовий документ, який засвідчує право фізичної особи отримати у визначеній банківській установі зазначену у ньому суму у певній країні (використовується, як правило, іноземними найманими робітниками по приїзді на місце працевлаштування).
Акредитив із розстрочкою платежу(Installment letter of credit) — акредитив, відповідно до якого гроші сплачуються бенефіціару (отримувачу) протягом певного часу з моменту його пред’явлення.

Акредитив комерційний(Commercial letter of credit) — акредитив на додаток до платіжної вимоги, що доукомплектовується такими документами: комерційний рахунок, коносамент, страховий поліс або сертифікат. Ці документи розглядаються у міжнародній торгівлі як основні.

Акредитив компенсаційний(Back-to-back credit) — 1) акредитив, що відкривається покупцем на користь продавця під забезпечення безвідзивного акредитива, відкритого особою, якій покупець перепродував товар; 2) кредит, відкритий банком або іншим фінансовим інститутом за рахунок іншого кредиту. Іноземний імпортер може надати документи, на підставі яких відкривається кредит експортерові.

Акредитив обліковий(Negotiation letter of credit) — акредитив у вигляді обліку банком переказних векселів, виставлених кредитором (експортером) на акцептанта (покупця).

Акредитив покритий (Paid letter of credit) — акредитив, для оплати якого платник завчасно резервує кошти на окремому рахунку в банку-емітентові чи у виконавчому банку.

Акселератор (модель) (Accelerator [model]) — співвідношення приросту сум інвестицій і приросту доходу, отриманого внаслідок приросту інвестицій.

Акт генеральний(General act [certificate]) — документ, за яким порт приймає вантажі від судна. А. г. складають після вивантаження та підписують представники порту, митниці і судна. Його складають на весь вантаж, що прибув на судні. У А. г. вказують кількість вантажних місць на судні відповідно до вантажних документів і фактичну кількість вивантаженого і прийнятого портом вантажу.

Активи ліквідні (Liquid [quick, available, current] assets) — 1) засоби, які можна легко реалізувати, перетворивши їх на гроші; 2) кошти, які можуть бути використані для погашення боргових зобов’язань. До А. л. належать: гроші, золото, короткотермінові державні цінні папери, кошти на поточних рахунках (до запитання) у банках, акції, облігації, векселі і майнові цінності, які можна швидко продати, векселі, за якими настав термін оплати.

Активи резервні (Reserve assets) — 1) активи, що перебувають у банку, але не використовуються і не призначені для погашення невідкладних боргів; 2) зовнішні активи держави, які перебувають під її контролем і відіграють значну роль у зовнішньоекономічних відносинах і регулюванні платіжного балансу країни. А. р. складаються з монетарного золота, іноземної валюти, резервних коштів у МВФ тощо.

Активи резервні міжнародні (International reserve assets) — міжнародні високоліквідні активи країни, які перебувають під контролем уряду і в будь-який момент можуть бути використані ним для фінансування дефіциту платіжного балансу та регулювання курсу національної валюти. А. р. м. можуть перебувати у формі монетарного золота (золото проби не нижче 995—1000), СДР, частки країни в МВФ, валютних активів (іноземної валюти, банківських депозитів, урядових цінних паперів, інших цінних паперів, фінансових дериватів, акцій приватних підприємств).

Активність ділова (Business activity) — 1) кількісна характеристика господарської діяльності окремої фірми, країни, особи; 2) інтенсифікація економічних процесів на певному рівні господарської системи (на мікро-, мезо- або макрорівні). Посилення А. д. пов’язують з фазами економічних циклів, вдалою політикою уряду та світовою економічною кон’юнктурою.

Акцепт (Acceptance / acceptus) — зобов’язання (згода) платника (трасата) щодо оплати або гарантування у визначений термін оплатити переказний вексель (тратту), виставлений до оплати рахунок, задовольнити інші вимоги щодо оплати. А. оформляється у вигляді напису «акцептовано» на платіжному документі (платіжній вимозі) з підписом, скріпленим печаткою. А. називають: а) згоду банку сплатити суми, вказані у платіжних документах (тоді вважається, що документ акцептований); б) у міжнародному праві — односторонню заяву про прийнятність умов договору і зобов’язання щодо його дотримання; в) одну із форм безготівкових розрахунків між господарськими структурами. При акцептних операціях банк отримує від платника належні суми на підставі представлених постачальником розрахункових документів, а до їх отримання він кредитує постачальника в межах вартості відвантаженої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). При цьому платник зобов’язаний сплатити зазначені у платіжних документах суми або повідомити банк письмово про відмову від оплати з відповідною мотивацією. Переважно використовується негативний (мовчазний) А., коли платіжне доручення вважається акцептованим за умови, якщо протягом визначеного часу (звичайно 3 дні) покупець не відмовився від платежу. Позитивний А. передбачає письмову згоду покупця на сплату кожної платіжної вимоги. В окремих випадках А. може застосовуватись як санкція до постачальника, який порушує умови договору стосовно обсягів, комплектності чи якості товару. Оплата продукції може відбуватися лише після встановлення повної відповідності кількості, комплектності, якості продукції умовам, зазначеним у договорі (контракті).

Акцепт банківський (Bank[er’s] acceptance) — згода банку взяти на себе зобов’язання щодо оплати платіжних вимог. У практиці міжнародних розрахунків поширений А. б. векселя, який означає, що банк на прохання імпортера або його банку бере на себе зобов’язання здійснити оплату векселя в зазначений строк за рахунок коштів, переведених йому боржником за векселем. А. б. значно підвищує надійність векселя. За акцептні операції банки стягують комісію. Застосовується також А. б. чеків. Оплата, зазначена в акцептованому чеку, гарантована банком. Банки акцептують чеки лише в межах депозиту по поточному рахунку клієнта.

Акцептант (Acceptor) — 1) особа (фiзична, юридична), яка зобов’язалась оплатити поданий рахунок, переказний вексель (тратту) при настаннi строку платежу; 2) векселедавець, iндосант; 3) особа, яка взяла на себе здiйснення платежу за векселем. Завдяки акцепту платник стає головним боржником за векселем. З моменту, коли А. повернув акцептований ним вексель, його зобов’язання за векселем стає невiдкличним (невiдзивним). Навiть коли А. закреслив свiй акцепт до повернення векселя, але вже письмово повiдомив власнику про нього, вiн є зобов’язаним згiдно з умовами свого акцепту; у випадку несплати векселя А. власник векселя або особа, яка оплатила вексель у порядку регресу (у т. ч. й трасант), має право прямого (безпосереднього) позову до нього, що ґрунтується на векселi (див.: Контора акцептна, Кредит акцепт-
ний).