ВИДАВНИЦТВО-ХХІ. Виклики і стратегії (“Академвидав”)

60,00 грн.

Теремко В. І.

Рік видання – 2012
Обсяг – 328 стор.
Формат – 150×220 мм (60х90/16)
Оправа – 7 (тверда, ламінована)

Поділитися:   

Опис

Сучасна видавнича система і книжна культура постали перед викликами, породженими переходом людства від індустріальної цивілізації до інформаційної. В Україні до них додалися труднощі соціально-політичних трансформацій, задавнені соціокультурні проблеми, несприятливі зовнішні фактори. Унаслідок цього вітчизняна видавнича галузь балансує на межі критичних випробувань. Без оволодіння стратегічними підходами і практиками їй важко буде зберегти присутність у культурному світі і в центрі національного культурного життя. Ці галузеві необхідності зумовили дослідження сучасного стану, системотвірних основ, моделей і сценарних варіантів стратегічно вибудуваної діяльності видавництв. У їх основі — проникнення у пласти видавничої і суміжних з нею наук, спостереження за багатоманітністю практики, методологічно організовані мисленнєві старання.

Спостереження і міркування, викладені в цій праці, прислужаться дослідникам і фахівцям видавничої сфери, а також усім, хто цікавиться проблематикою, зосередженою на книзі, читанні, наративно-рецептивних практиках і видавничих стратегіях.


Резонанс

Томограма галузі: Василь Теремко. Видавництво-ХХІ. Виклики і стратегії: монографія


Зміст

Видавництво і книга в контексті трансформаційних викликів і практик

1. ОСОБЛИВОСТІ ВИДАВНИЧИХ СТРАТЕГІЙ У ПЕРІОД СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

1.1. Стратегія як засіб розширення можливостей видавництва
1.2. Когнітивні джерела видавничих стратегій
1.3. Контекстуальна зумовленість стратегічних викликів
1.4. Трансформація української видавничої сфери як стратегічний перехід

2. КНИГА, ТЕКСТ, АВТОР У СТРАТЕГІЧНІЙ СИСТЕМІ ВИДАВНИЦТВА

2.1. Книга як стратегічний феномен видавничої діяльності
2.2. Контент книжкового видання і стратегії управління ним
2.3. Автор у стратегічній системі видавництва
2.4. Стратегічні виклики друкованій книзі з утвердженням інформаційної цивілізації

3. ЧИТАННЯ ЯК СФЕРА САМОЗДІЙСНЕННЯ ВИДАВНИЧИХ СТРАТЕГІЙ

3.1. Історична зумовленість читацьких практик і видавничих стратегій
3.2. Вплив психологічних закономірностей читання на видавничі стратегії
3.3. Книга як єдність наративних, видавничих і читацьких стратегій
3.4. Видавничі стратегії в контексті читацьких практик і досвідів
3.5. Стратегічні взаємозв’язки видавничих стратегій і тенденцій у сфері читання

4. ІЄРАРХІЧНІСТЬ І ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВИЯВИ ВИДАВНИЧИХ СТРАТЕГІЙ

4.1. Структурно-системні характеристики стратегічного комплексу видавництва
Ієрархічна архітектоніка видавничих стратегій
Видавничі стратегії як конкурентний фактор
Операційно-інструментальні стратегії видавництва
4.2. Нішевість як стратегічний маневр: регіональний аспект
4.3. Стратегічні випробування видавництв у кризових умовах
4.4. Стратегічні виклики сучасній видавничій справі України

Невизначеність викликів як поле можливостей

Література

Уривок із монографії (“ВИДАВНИЦТВО-ХХІ. Виклики і стратегії ” Теремко В. І.) надано виключно для ознайомлення.
Копіювання будь-якої частини без погодження з видавництвами заборонено.

Видавництво і книга в контексті трансформаційних викликів і практик

Розвиток як безперервність і безупинність змін, результат взаємодії тенденцій і контртенденцій, стан динамічної стабільності знає періоди їх особливої інтенсивності і спресованості, коли майбутнє випереджує навіть реальність. У процесі цивілізаційного переходу і трансформації суспільної системи потрясіння проявляються найпотужніше, сподівання — найяскравіше.

Українська видавнича галузь і книга постали перед випробуваннями, що переживає витворений енергією друку весь видавничий світ. У природі цих випробувань комбінуються компоненти загальноцивілізаційних трансформацій і національних проблем. Цивілізаційні виклики зумовлені наступом інформаційної культури, яка звужує простір друку і роль книги: новітні комунікаційні технології радикально вторглися в мотиваційний простір і характер діяльності автора, видавництва та читача. Доживає свій час традиційна для видавничої сфери структура конкуренції. Проявом національних проблем є здеградованість до критичної межі системотвірних елементів вітчизняної книжкової справи.

У теперішньому світі не гарантовано стабільності жодним видавничим системам, навіть одночасно зорієнтованим і на друк, і на цифру. Це актуалізує необхідність формування конвергентної інтелектуальної платформи діяльності, спрямованої на пошук синергетичних ефектів. Ситуація потребує сфокусованості на реальних і прогнозованих проблемах, кваліфікованої експертної думки, компетентних дослідницьких програм, генерування випереджальних ідей, моделювання стратегічно амбітних проектів і здійснення стратегічно сильної діяльності.

В індустріальному часі успішному видавцю достатньо було фахової вправності відповідно до чітко окреслених предметних і локальних (галузевих) завдань. Для виживання в сучасному нестійкому глобалізованому інформаційному середовищі необхідно навчитися працювати на метарівні — у просторі різноглибинних, різноспрямованих і різномасштабних викликів. Роль глобальних контекстів набуватиме дедалі більшої значущості навіть у плануванні специфічного та впровадженні унікального.

Здатність читати контекст діяльності як динамічну систему викликів і можливостей, у розвитку якої комбінуються фази піднесення, спаду, стагнації і криз, а також універсальне і специфічне, шанси і ризики, стає неоціненною якістю видавця. У трансформаційні часи її значущість фундаментальна.

Тотальні зміни умов діяльності потребують бачення, конструювання та використання інноваційних моделей і пробивних стратегій. У цих стараннях однаково затребувані якісна думка та ефективна дія, збереження основоположного і ціннісного, креативне руйнування і творення нового як розвиток традиції. Актуалізується і значущість стратегічних компетенцій — умінь читати соціокультурну дійсність і забезпечувати результати завдяки обставинам і всупереч їм, в умовах достеменної поінформованості про параметри майбутнього і неможливості осягнути їх, володіючи достатніми для успіху ресурсами і за їх дефіциту. Такі вміння витворюються з елементів знань, досвіду, особливих мисленнєвих процедур. Завдяки їм зростаються в цілеспрямовану систему розрізнені зусилля, контексти і виклики зумовлюють вибір стратегій, а їх реалізація підпорядковує і трансформує контексти як стратегічне поле та джерело нових викликів і можливостей.

Гострота проблем і недопрочитаність викликів актуалізують необхідність на галузевому і суспільному рівнях відповідальної аналітико-прогностичної роботи, інтелектуально та методологічно оснащеного фахового діалогу. Суспільний дискурс наразі перевантажений схоластичними, малокомпетентними і нездійсненними прожектерськими імпровізаціями. У надрах видавничої сфери рідко визрівають проривні ідеї. Ще гостріший дефіцит вибудуваних на компетентнісній основі ефективних практик.

Осмислення загальноцивілізаційних явищ, адекватний глобальним інноваціям інтелектуальний маневр — амбітне завдання видавничої науки. Наразі вона має небагато солідних напрацювань на цьому поприщі. А поодинокі публікації не завжди виявляють евристичну і методологічну підготовленість до такої роботи. Мультидисциплінарність і трансдисциплінарність проблем спонукають до оволодіння універсальною методологією та специфічними методами їх пізнання, поєднання мисленнєвих осягнень і прикладних заглиблень, розгляду видавничої проблематики в канві цивілізаційних, глобальних і національних соціокультурних процесів.

Світова гуманітрана наука багата на цінні для таких пошуків напрацювання. Розуміння природи, закономірностей суспільних трансформацій, а також сил, що формують їхні характеристики та особливості сучасних трансформаційно-цивілізаційних процесів, дають праці І. Валлерстайна, Ф. Котлера, К. Прахалада, В. Рамасвамі, Ф. Фукуями, О. Тоффлера, С. Хантінгтона, М. Гайдеггера, П. Бурдьє, Т. Фрідмана, С. Кримського, А. Павленка, О. Пахомова, В. Бодрова, В. Горбатенка. Взаємопов’язаність цивілізаційних трансформацій і комунікаційних технологій, місце і роль у них книги ґрунтовно розкрили Г.-М. Мак-Люен, Р. Шартьє, Р. Ленем, Д. Тапскотт і Е.-Д. Вільямс, У. Еко, Г. Почепцов, М. Зубрицька. Читання як соціокультурний чинник фігурує в дослідженнях М. Рубакіна, М. Куфаєва, С. Вальдгарда, Р. Шартьє, М. Зубрицької, О. Гречихіна, О. Антоник, Е. Огар. Невід’ємне від трансформацій явище — кризовий розвиток і специфіка останньої світової кризи є предметом уваги Дж.-С. Стігліца, Дж. Сороса, О. Пахомова, С. Філіпенка, М. Довбенка.

Сутність, феноменологію, загальні засади стратегії та її видо-функціональну багатоманітність репрезентують праці Сунь-цзи, О. Клаузевіца, Г. Мінцберга, А.-А. Томпсона і А.-Дж. Стрікленда, Дж. Траута, Г. Галіарді, Х.-К. Харілла, П. Друкера, Ф. Котлера, К. Рідінга, П. Тербіна, А. Кокошина, Г. Почепцова. Стратегічні концепти і практики у видавничій сфері — предмет наукового пошуку Л. Зіміної. Багато цінної щодо цього інформації містять напрацювання Дж. Девіс, Н. Рябініної, Е. Барякіної, Г. Почепцова, М. Зубрицької, Н. Зелінської, М. Тимошика, В. Маркової. Універсальний погляд на сучасні виклики у сфері соціальних комунікацій і їх проекцію у видавничій системі пропонують наукові розвідки Г.-М. Мак-Люена, С. Корнєва, В. Різуна, В. Іванова, Л. Городенко.

Увиразнюють теоретико-прикладну картину факти з реальної практики видавництв, аналітичні огляди функціонування національної видавничої системи, публікації фахівців та експертів (О. Афонін, В. Карасьов, Л. Коваль, О. Красовицький, К. Родик, М. Сенченко).

В осягненні та осмисленні цього масштабного масиву інформації найпридатнішою виявилася філософська методологія — система загальних принципів пізнання діалектики розвитку, притаманного певній епосі способу мислення і розуміння світу. Ефективні при цьому і можливості загальнонаукового методологічного інструментарію — синергетики, гомеостазу, ієрархічності, нелінійності, історизму тощо. Із конкретних методологічних конструктів суттєву роль відіграли системно-структурний аналіз, індуктивно-дедуктивний і синергетичний методи.

Усе це допомагає побачити видавничу систему як динамічне історичне явище, яке у своєму становленні і розвитку акумулює тисячолітній досвід людства, а в теперішньому часі переживає радикальні трансформації, сила і значущість яких співмірні винаходу в ранні часи письма, а пізніше — друку. Не менш цінне й усвідомлення ролі стратегічного підходу в адаптації видавництв до нових соціокультурних умов, досягненні результатів відповідно до цілей і всупереч несприятливим факторам. Пізнавально-аналітична робота на такому рівні наближає до розуміння глибинних проблем видавничої галузі, без розв’язання яких неможливі її рух у загальноцивілізаційному ритмі, збереження і розвиток національної книги та видавничої системи як важливого компонента сучасної вітчизняної антропології і гуманітарної сфери.